З настанням періоду літніх відпусток у 1910 році життя у Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) сповільнювало свій ритм і до середини липня ставало зовсім млявим, вулиці порожніли, як тепер під час карантину. Щоправда, розважальні заклади працювали тоді без жодних обмежень і кількість розваг у тогочасному місті не давала можливості нудьгувати. Як саме тоді проводили вільний Докладніше >>

Кілька тижнів свого життя анархіст та революціонер Нестор Махно (1888–1934), який став знаковою постаттю української історії, провів у теперішньому Івано-Франківську. Як свідчать недавно виявлені матеріали,  події, пов’язані з перебуванням Махна в Станиславові, відбувалися у 1922 році. Вперше про це заговорив івано-франківський краєзнавець Михайло Головатий, але тепер з’явилися нові факти. У житті Нестора Махна було доволі Докладніше >>

На початку липня 1910 року, коли прогресивна громадськість Галичини готувалася гучно відзначити 500-річний ювілей Грюнвальдської битви, головні урочистості з нагоди якого були заплановані у Кракові і за розмахом могли позмагатися із цьогорічним путінським “парадом побєди”, в місті Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) відбулася сільськогосподарська виставка свійської птиці та худоби. Гостем цього форуму аграріїв-тваринників став маршалек Галицького Докладніше >>

Наприкінці ХІХ століття  австрійська влада активно розбудовувала на Прикарпатті залізниці місцевого значення, колії повинні були замінити биті шляхи як для пасажирських, так і для вантажних перевезень. Щоправда, інфраструктура залізничних станцій подекуди була дуже слабенькою. У червні 1910 року краківський тижневик Nowości Illustrowane оприлюднив вражаючий фотофакт зі станції Саджавка (тепер – село в Надвірнянському районі), що Докладніше >>

Наприкінці травня 1910 року Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) став як ніколи українським містом. На масштабну акцію українського напівмілітарного товариства “Січ”, яке відзначало 10-у річницю заснування, за підрахунками тогочасної преси, з’їхалося шість тисяч учасників. Велелюдна хода пройшла вулицями міста в народному одязі, з національними та козацькими малиновими прапорами, з топірцями, “січовими” лентами, патріотичними співами та гаслами, Докладніше >>

З огляду на масштаб, колосальні втрати внаслідок бойових дій, спричинені нею фундаментальні зрушення в усіх сферах суспільного життя Першу світову війну (1914-1918 рр.) називали Великою війною. За своїми масштабами й кровопролиттям ця війна перевершила всі найбільші міжнародні конфлікти, які відбувалися до того. Упродовж першого тижня близько 900 млн жителів планети опинилися в стані протиборства між Докладніше >>

У середині ХVIII століття споконвічні німецькі території були вже густо заселені. Коли до Габсбурзької монархії приєднали Галичину, цісар Йосиф ІІ всіляко заохочував співвітчизників до створення колоній на новонабутих землях. Наприкінці ХVІІІ століття серед мешканців Станиславова уже значною була кількість австрійців. Вони працювали чиновниками в магістраті, старостві, вчителювали у школах, гімназіях. Австрійський уряд призначав державними службовцями Докладніше >>

На першій сесії Галицького крайового сейму 1-ї каденції (1861-1865 років) було обрано 11 українських послів до Державної ради – австрійського парламенту. Серед них відзначався своєю активністю парох села Бабче Богородчанського деканату, отець Антін Могильницький, уродженець с. Підгірки поблизу Калуша. У 1861 році він проголосив у парламенті блискучу промову на захист української культури і мови. Його Докладніше >>

Світлину українських послів першого Галицького крайового сейму 1861-1865 рр. ми помістили в одному з попередніх номерів «Галицького кореспондента». На ній – відомі галицькі політики-українці: духовенство на чолі з митрополитом Спиридоном Литвиновичем, письменники, громадські діячі та чималий гурт послів-селян, серед яких – Костин Лепкалюк зі Старого Косова. Незважаючи на те, що на середину ХІХ століття українське Докладніше >>

На першій сесії Галицького крайового сейму 1-ї каденції (1861-1865 років) було обрано 11 українських послів до Державної ради – австрійського парламенту. Серед них відзначався своєю активністю парох села Бабче Богородчанського деканату, отець Антін Могильницький, уродженець с. Підгірки поблизу Калуша. У 1861 році він проголосив у парламенті блискучу промову на захист української культури і мови. Його Докладніше >>

Земельні питання були одними із найважливіших серед тих, які вирішували українські посли (депутати) ще в Першому австрійському конституційному рейхстазі (парламенті), який збирався 10 липня 1848 – 7 березня 1849 років. Незважаючи на брак досвіду, недосконале володіння німецькою мовою, презирливе ставлення з боку панства, селянський посол Іван Капущак гідно представляв інтереси українців на засіданнях. Справжньою сенсацією Докладніше >>

Коли я готував до друку матеріали про хорунжого Леґіону Українських січових стрільців (УСС, «усусів») Юліяна Соколовського, викладач архітектури університету ім. Данила Галицького, професор Зеновій Соколовський приніс прорис його портрета. Юліан Соколовський був рідним братом його батька, священника УГКЦ Богдана Соколовського. Після Другої світової війни та радянської окупації України о. Богдан Соколовський відмовився перейти на російське Докладніше >>