Як зазначають журналісти, затоплення крейсера відобразило неузгодженість між Україною та США у перші тижні повномасштабної війни. У США лютували та панікували, коли українські війська потопили крейсер «Москва» без попереджання. Про це пише The New York Times, передає Слово і Діло. Американські та українські військово-морські офіцери перебували на плановому дзвінку, коли радарних екранах з’явилося сповіщення про Докладніше >>
Нещодавно українські військові поцілили у російський ракетний крейсер “Москва”. Керівник проєкту в Інституті Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко припустив, що на борту затонулого крейсера могли бути дві ядерні боєголовки, пише “Галицький кореспондент” з посиланням на “УП“. “Фахівці кажуть, що за штатом на борту ркр “Москва” є 2 ядерні боєголовки до крилатих ракет (можливо для багатьох Докладніше >>
Голова Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко повідомив, що українські військові поцілили у російський ракетний крейсер «Москва». Про це він написав у Телеграм-каналі. “Підтвердили, що ракетний крейсер «Москва» сьогодні пішов саме туди, куди його послали наші прикордонники на острові Зміїний! Ракети «Нептун», які стоять на сторожі Чорного моря, завдали російському кораблю дуже серйозних пошкоджень. Слава Докладніше >>
Деркачова Ольга
Я люблю радіодиктанти національної єдності. Люблю спостерігати, як вони змінювалися з часом: формат, зміст. Люблю нашу університетську підготовку до них. Люблю, коли за наші парти сідають студенти, викладачі, відомі люди. Люблю, коли ми всі ось так разом пишемо. Цікаво потім спостерігати і за баталіями щодо (не)такого тексту і щодо (не)такого читання. Різні роки – різні
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи