40-літній калуський боєць Володимир Павлюк ще на передовій вирішив відкрити свою справу в тій сфері, у якій тямить найкраще. Про цей бізнес думав давно, але постійно вагався. Лише на фронті остаточно зрозумів: якщо гідно пройшов війну, то в житті більше нічого не страшно. Повернувся на цивілку і нарешті втілив свою мрію. Докладніше >>

Це той випадок, коли кохання надихає, змінює і реабілітує. Кохана жінка врятувала свого воїна від небезпечного вигоряння – вчасно вмовила повернутися з фронту. Але на цивілці 32-річний спецназівець Андрій Демиденков не сидить без діла. Ось уже два місяці, як він очолює обласний Центр допомоги учасникам АТО, і, здається, таки дійсно щось робить – у різних куточках регіону заговорили, що робота з демобілізованими прикарпатськими атовцями нарешті закипіла. Докладніше >>

Після повернення з фронту його війна продовжується на Прикарпатті. В зоні АТО гинули люди, а тут гинуть моральні цінності. Коломиянин Іван Григорів із позивним Береза – доброволець підрозділу «Чорна сотня», не перший рік очолює обласне відділення ГО «Золоті леви Чорної сотні», бореться з несправедливістю та корупцією на місцях: вирубка лісу, вивезення гравію, чиновницьке свавілля – де тільки не наводили лад. А нещодавно Іван Григорів ініціював на Коломийщині відкриття унікальної пам’ятки загиблим воякам УПА. Докладніше >>

Він не зрадив присязі, коли більшість ганебно продалися. Втратив усе, що мав, але зберіг совість і честь. Був єдиним із морпіхів, хто в полоні співав гімн України просто ворогу в обличчя. 35-літній іванофранківець Сергій Галкін є прикладом того, що вояки колишніми не бувають. Воїн – це стан свідомості. Після відставки він усе одно регулярно їздить на фронт, аби ділитися своїм цінним досвідом із бійцями та підіймати їх бойовий дух, а ще здобув юридичну освіту і безкоштовно консультує атовців. Докладніше >>