З 7-го по 9-е квітня у Полтаві вперше пройшли Дні українського кіно в рамках фестивалю «Мазепа-фест». Відмінним стало те, що кіносеанси були абсолютно безкоштовними. Тому, якщо перший зал кінотеатру «Колос» вміщає близько 200 людей, то в перший день фестивалю туди набилося набагато більше полтавців, пише ВПолтаві.info. У перший день полтавцям показали фільм «Жива» режисера Тараса Докладніше >>
Українське кіно поступово нарощує м’язи і намагається твердо стати на ноги, як кволий пацієнт після багатолітньої коми. Період перших нерішучих кроків, схоже, минув, і, на щастя, виходить усе впевненіше, хоча до перфекту далеко – потрібно ще багато «тренувань», курси ін’єкцій (фінансових) та, звісно, неабияка підтримка на рівні держави й суспільства. Докладніше >>
28 листопада в Івано-Франківську презентували український історично-драматичний фільм “Жива”. Режисер Тарас Химич, глибоко вражений історією боротьби воїнів УПА на Прикарпатті, поклав в основу стрічки реальні події 1950-х років, зокрема історію надзвичайно сильної жінки, повстанки Анни Попович. Докладніше >>
Сьогодні в Івано-Франківську відбулася презентація українського історично-драматичного фільму “Жива. Докладніше >>
Директор та режисер-постановник обласного драматичного театру Ростислав Держипільський записав сайндтрек до фільму “Жива”. Про це, написав сам Ростилав Держипільський на своїй сторінці у Facebook. До слова, фільм “Жива” знято за реальними подіями, які трапилися з Анною Попович у 1950-х роках. В головних ролях знялися актори Івано-Франківського драмтеатру Ольга Комановська та Ростислав Держипільський. Нагадаємо, Держипільський та Комановська зіграли Докладніше >>
Під час роботи Українського павільйону на кіноринку Каннського кінофестивалю презентують незавершений фільм львівського режисера Тараса Химича «Жива». Докладніше >>
Палій Юлія
Я недостатньо роблю. Хтось робить більше, ніж я. Та що я там допомагаю, це мало. Мій чоловік не воює і я відчуваю себе винною. Те, що я роблю – це ніщо в порівнянні з тим, що роблять інші. Скільки таких та схожих фраз мені доводиться чути й читати від людей, які допомагають військовим. Та коли
Деркачова Ольга
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного