За його словами, головним результатом зустрічі стало рішення не загострювати торговельне протистояння між США та Китаєм. Сторони домовилися продовжити торговельне перемир’я, а Вашингтон найближчим часом не запроваджуватиме нових мит. Китай, зі свого боку, не погрожуватиме обмеженням постачання рідкісноземельних металів до США.

Водночас сторони не домовилися про нові правила функціонування світової торгівлі. Китай виступає за збереження чинної системи та правил Світової організації торгівлі, тоді як адміністрація США прагне змінити глобальну торговельну систему.

Окремо під час переговорів порушували питання України та ситуації на Близькому Сході. Однак, за оцінкою Денисенка, українська тема залишилася другорядною. Він пов’язує це, зокрема, з відсутністю, на його думку, достатніх прямих контактів України з Китаєм. Під час зустрічі Трампа і Сі Цзіньпіна Київ значною мірою залежав від того, чи порушить американський президент українське питання.

Денисенко також розкритикував публічну комунікацію України напередодні зустрічі лідерів США та Китаю. Він звернув увагу на ситуацію, коли Київ одночасно просив Трампа порушити українське питання під час переговорів із Сі Цзіньпіном і публічно звинувачував Китай у підтримці Росії. На думку оглядача, така позиція може ускладнювати дипломатичну роботу України з Пекіном.

Ще одним важливим питанням Денисенко назвав можливість тристоронньої зустрічі Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна під час саміту G20 у США в грудні.

За його словами, для Кремля така зустріч має передусім символічне значення. Москва може розглядати потенційний формат США—Росія—Китай як можливість підвищити статус Росії на міжнародній арені. Водночас ні Вашингтон, ні Пекін, на його думку, не розглядають Росію як окремий «третій полюс» світової політики. Оглядач припускає, що протягом найближчих місяців російська дипломатія намагатиметься домогтися проведення такої зустрічі.

Для України поява подібного формату може означати подальше відсунення українського питання на другий план. Він вважає, що Києву варто активізувати роботу як у США, так і в Китаї, а також заручатися підтримкою європейських держав.

 

Зустріч президента США Дональда Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна завершилася без домовленостей із ключових питань світової торгівлі та без помітного прогресу щодо України. Так вважає політичний оглядач Вадим Денисенко, який проаналізував результати переговорів.

За його словами, США.головним результатом зустрічі стало рішення не загострювати торговельне протистояння між США та Китаєм. Сторони домовилися продовжити торговельне перемир’я, а Вашингтон найближчим часом не запроваджуватиме нових мит. Китай, зі свого боку, не погрожуватиме обмеженням постачання рідкісноземельних металів до 

Водночас сторони не домовилися про нові правила функціонування світової торгівлі. Китай виступає за збереження чинної системи та правил Світової організації торгівлі, тоді як адміністрація США прагне змінити глобальну торговельну систему.

Окремо під час переговорів порушували питання України та ситуації на Близькому Сході. Однак, за оцінкою Денисенка, українська тема залишилася другорядною. Він пов’язує це, зокрема, з відсутністю, на його думку, достатніх прямих контактів України з Китаєм. Під час зустрічі Трампа і Сі Цзіньпіна Київ значною мірою залежав від того, чи порушить американський президент українське питання.

Денисенко також розкритикував публічну комунікацію України напередодні зустрічі лідерів США та Китаю. Він звернув увагу на ситуацію, коли Київ одночасно просив Трампа порушити українське питання під час переговорів із Сі Цзіньпіном і публічно звинувачував Китай у підтримці Росії. На думку оглядача, така позиція може ускладнювати дипломатичну роботу України з Пекіном.

Ще одним важливим питанням Денисенко назвав можливість тристоронньої зустрічі Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна під час саміту G20 у США в грудні.

За його словами, для Кремля така зустріч має передусім символічне значення. Москва може розглядати потенційний формат США—Росія—Китай як можливість підвищити статус Росії на міжнародній арені. Водночас ні Вашингтон, ні Пекін, на його думку, не розглядають Росію як окремий «третій полюс» світової політики. Оглядач припускає, що протягом найближчих місяців російська дипломатія намагатиметься домогтися проведення такої зустрічі.

Для України поява подібного формату може означати подальше відсунення українського питання на другий план. Він вважає, що Києву варто активізувати роботу як у США, так і в Китаї, а також заручатися підтримкою європейських держав.