Вже кілька років триває конфлікт депутатів із секретарем Княжолуцької сільської ради на Долинщині. Попри оголошену посадовцю недовіру, він продовжує виконувати обов’язки за підтримки очільника села. Через принципову позицію депутатів щодо відсторонення секретаря село рік жило без бюджету. Пристрасті у сільраді дійшли й до кримінальних проваджень та кадрового абсурду, коли на посаді секретаря одночасно перебувало двоє осіб.

Наразі неугодний депутатам Іван Проців за рішенням суду мав би повернутися на своє робоче місце, та обранці громади знову більшістю голосів оголосили йому недовіру. Таку поведінку вони пояснюють небажанням терпіти беззаконня й спостерігати, як нераціонально використовують гроші села. Депутати підозрюють секретаря у просуванні «схем» з відкату бюджетних коштів.

«Він машинально захопив владу, бо голова, як то кажуть, їздив на тракторі до високої посади. А Проців – старий зубр, працював секретарем, ще коли я був головою Княжолук у 1982 році. Теперішнього голову швидко підім’яв під себе», – розповідає колишній очільник села Василь Пирин. За його словами, депутати різних скликань чотири рази оголошували Проціву недовіру, та щоразу чинні голови сіл накладали на голосування вето і залишали його на посаді.

«Голова не збирав сесію, ми ніяк не могли оголосити секретарю недовіру й вирішили через це бойкотувати бюджет. У минулому році бюджету в нас не було», – розповідає депутат сільради Дмитро Сасник.

 Двоє в одному кріслі

У березні ц. р. депутатам вдалося проголосувати за відсторонення Івана Проціва з посади секретаря сільради, сільський голова рішення не ветував і видав відповідне розпорядження. Здавалося, багаторічний конфлікт мало би бути вичерпано. Однак Проців оскаржив це рішення сільради в суді, який визнав дострокове припинення обов’язків протиправним та поновив його на посаді. Феміда зважила на те, що під час звільнення посадовець перебував на лікарняному, що є порушенням закону про працю. Окрім того, суд зобов’язав виплатити чиновнику компенсацію – понад 77 тис. гривень.

Іван Проців повернувся на робоче місце в жовтні й місяць числився на посаді секретаря Княжолуцької сільради разом з обраним депутатами секретарем Володимиром Титишем, який того місяця саме пішов у відпустку. «Місяць на посаді числилося два секретарі», – підтверджує Титиш.

Він також підтримує думку про те, що через значний досвід роботи в сільраді його попереднику вдається маніпулювати очільником села. «У депутатів є підозри, що він міг підробляти підписи. Була ситуація, коли під протоколами замість підписів членів земельної комісії були зовсім інші», – розповідає чинний секретар сільради.

Курка з золотими яйцями

На початку листопада депутати сільради зібралися на сесію і, незважаючи на рішення суду, проголосували за відсторонення Проціва з посади секретаря. Однак цього разу сільський голова Віктор Мальон наклав вето на рішення сесії.

Депутат Княжолуцької сільради чотирьох скликань Дмитро Сасник називає це змовою двох посадових осіб: «Це вже не вперше. Будучи звільненим, Проців виконував обов’язки секретаря цілий рік. Адже голова не скликав сесію після того, як вкотре наклав на наше рішення вето. У селі його запитують, чому не відмовиться від того, проти кого більшість. І знаєте, що каже голова? «А хто відмовиться від курки, котра несе золоті яйця?» Сасник запевняє, що обранці громади звернулися до правоохоронців, щоб ті розібралися у правомірності дій голови й секретаря сільради, та реакції на їхнє звернення не було.

Після показової підтримки секретаря депутати почали підозрювати сільського голову у зловживанні службовим становищем і можливій фінансовій вигоді від такої «дружби». Колишній голова села Василь Пирин, який нині є пенсіонером й очолює громадську організацію інвалідів у Княжолуках, розповідає, що вирішив перевірити добросовісність виділення коштів на ремонти доріг. За його словами, село витрачає на це мільйони і з порушенням закону. Головне, на чому акцентує Пирин, – це те, що такі роботи по факту приймає лише сам війт без жодної візи спеціальної комісії, яка має перевіряти добросовісність підрядника.

Пенсіонер демонструє наказ держкомітету з питань ЖКГ №154 «Про затвердження порядку проведення ремонту та утримання об’єктів благоустрою населених пунктів», у п. 6.2 якого зазначено, що приймати ремонтні роботи повинна комісія, попередньо створена балансоутримувачем, тобто в цьому випадку сільрадою.

«Там чітко вказано, що у разі здавання та приймання робіт з поточного ремонту до комісії, що приймає роботи, має долучитися представник громадської організації осіб з інвалідністю, яка опікується проблемою доступності (у разі наявності такої організації на території відповідного населеного пункту, за її згодою). Лише після того, як така комісія огляне об’єкт, сільська рада може перераховувати кошти підряднику. По факту комісії немає, хоча про неї клопочемо вже дуже давно», – пояснює Пирин.

Чоловік каже, що витребував у сільраді документи з поточного ремонту вулиці Сонячної і підозрює, що кошти з її ремонту в більшості списали. «На 300 метрах дороги просто висипали щебінь, навіть не розрівнявши його. Списали на поточний ремонт майже 100 тис. гривень. Це знущання! Коли депутати через голову села звернулися до голови бюджетної комісії, аби той пояснив, чому ремонтні роботи по Сонячній не приймала комісія, й загалом щоб дали пояснення щодо проведення всіх робіт з поточного ремонту доріг, голова таку заяву просто проігнорував», – обурюється голова громадської організації.

Сотні тисяч – на пів’ями

Василь Пирин каже, що отримав документи лише по одній вулиці, але впевнений, що така ж ситуація – на всіх, де значаться поточні ремонти, адже візуально їх не видно. Екс-голова і депутат Дмитро Сасник розповідають, що підрядником більшості поточних ремонтів є підприємець з сусіднього села Михайло Батіг. «Михайло Батіг керує фірмою формально. Насправді справи веде його син, з яким очільник села нібито навчався в освітньому закладі», – розповідає депутат.

Для того, щоб наочно показати ями, які нікуди не зникли після поточного ремонту, Пирин і Сасник пропонують проїхатися кількома вулицями Княжолук, де нещодавно відбулися поточні ремонти. Дорогою зустрічаємо одного з місцевих жителів, який, розтрясаючи автомобіль на щойно відремонтованій дорозі, не стримує палких слів «подяки» до влади і просить звернути нашу увагу на стан ремонту.

На ремонт вул. Промислової, згідно з даними системи електронних закупівель ProZorro, у 2018 р. двічі виділяли кошти: майже 1,5 млн. грн. – на капітальний ремонт однієї ділянки і 200 тис. грн. – на поточний ремонт іншої. При цьому щебінь закуповували окремо двома траншами – по майже 200 тис. кожен. Важко сказати, які саме ями вдалося підсипати за 200 тисяч, та візуально відремонтована дорога далі залишається в поганому стані.

Схожі поточні ремонти відбулися і на вулицях Сонячній, Сиглова, Шевченка. Підрядником усіх цих робіт був підприємець Михайло Батіг.

Капітальний ремонт відрізка вулиць Промислової та Шевченка по допороговій процедурі (вартість робіт до 1,5 млн. грн.) проводили фірма ТзОВ «ПМК-89» (засновник і директор – Проців Богдан Миколайович) та ФОП Проців Петро Миколайович. Щебінь сільській раді продав також Богдан Проців.

«Ми кажемо голові: «А чому немає ремонту на Промисловій?», а він нам: «Та все вже зроблено. 60 тонн щебеню пішло». Може, 60 відер ще використали, але де ті тонни?» – обурюється депутат.

Недовіра голові

Через неякісні ремонти доріг 22 листопада депутати планували оголосити недовіру не лише секретарю, якого повернув на роботу суд, а й самому очільнику села. «Нам вдалося зібратися й подолати вето голови двома третинами голосів депутатів. У результаті секретарю Проціву вкотре оголосили недовіру. Голова був наступним у списку, та відчуваючи це, втік на лікарняний», – розповідає Дмитро Сасник.

Депутат переконаний, що до такого рішення односельці не матимуть претензій, адже люди злі через неякісні ремонти вулиць. «На виборах люди не так за нього голосували, як проти попереднього – Беляка. Він он яку будівлю в центрі села вибудував – там купа грошей. І напис «У Беляка», – іронічно розповідає депутат.

 

Давній особистий конфлікт

Для того, щоб почути думку війта про ситуацію, що склалася у сільраді, ми вирушили до Долинської райлікарні, де на час лікарняного мав би перебувати Віктор Мальон. У неврологічному відділенні нам сказали, що він саме на огляді в терапевта. Однак сільського голову ми зустріли на вулиці, коли він паркував свою автівку біля лікарні.

«То ви приїхали з дому?» – питаємо у голови і цікавимося, чому він не побалакав з нами вдома, де ми шукали його напередодні. «Ні, я їздив за ліками», – війт демонструє пачку пігулок. Не надто повіривши у такі аргументи війта, все ж йдемо до його палати, аби почути думку іншої сторони.

Мальон з ходу пояснює, що не має жодних інтересів втримати на посаді секретаря Проціва, однак проти рішення суду йти не буде. Бунтарську позицію депутатського корпусу він пов’язує з особистими конфліктами, котрі мали місце кілька років тому. «Він 20 років вже у сільраді. Нажив собі ворогів. Як на мене, то Проців – професіонал, знає село і людей», – каже сільський голова.

Щодо звинувачення депутатів стосовно зловживань при виділенні коштів на поточні ремонти, Мальон пояснює: «Можна було повністю засипати ями на 60 метрах дороги або ж частково на 600-700 метрах. Зупинилися на другому варіанті. Зараз на швидкості 50 км/год там можна проїхати, раніше більше 20 км/год не міг». Свій зв’язок з підрядником голова категорично заперечує.

Іван Проців настрої сільських обранців називає помстою за його позицію в минулому: «Коли я в 2008 році не дав дерибанити землю тодішньому секретарю і війту, на мене ополчилися. Серед депутатів цього скликання є прибічники тієї компанії: один з депутатів одружився з донькою колишнього голови села. Крім того, я не підтримав депутатів, коли пропонували оголосити недовіру діючому голові. Пояснив їм: дайте людині час показати себе на посаді. Вони вперлися, і палиці обернулися проти мене».

Проців не розуміє, чому йому приписують махінації з бюджетом: «Хіба секретар сільради шукає підрядника?». «На яких підставах вони припиняють мої повноваження? Якщо я щось порушив, то хай скажуть, що!» – обурюється екс-секретар.

Він обурений такою позицією односельчан і запевняє, що для села зробив більше, ніж увесь теперішній депутатський корпус: «Вони б мені ще мали дякувати. Скільки проектів я лобіював для села. Обласні програми, будівництво школи. Ночами не спав, писав ці проекти, тепер маю дяку».

До речі, «нагріта» ситуація у сільраді минулого року спровокувала бійку між відстороненими депутатами, очільником села та секретарем. За словами Проціва, поліція розпочала кілька кримінальних проваджень.

Юлія Канюс