«І на вишколах, і на війні він завжди був життєрадісний, веселий. Тобто не було такого, що він десь нарікав на когось чи на щось. Не жалівся ніколи. Завжди себе тримав у фізичній формі. І те, що він був активний як побратим, як боєць. Біля нього було зручно і комфортно. Віталій був прикладом для наслідування. Навіть для цих студентів. Хай дивляться, як плекати націю», – так описує загиблого Віталія Кушніра його побратим Сергій Демчук.
Віталій став кулеметником роти вогневої підтримки 8 батальйону славнозвісної «десятки»
«Ми познайомились, коли мені було 18, а загинув, коли мені було вже 28. Він був просто неймовірною людиною, дуже добрим, абсолютно всі його знають як неймовірно світлу людину, він завжди всім допомагав. Я дуже насправді ним пишаюся, пишаюся його вибором. Він ішов зі словами: «Я іду захищати нашу сім’ю, бо по-іншому я не зможу». – У нас маленька донечка – 4 роки, вона дуже сильно за ним сумує. Але мені би хотілося нести про нього світлу пам’ять, щоби всі знали, яким він був хорошим. Дуже шкода, що він не встиг виконати свої великі цілі, які ми складали, але я надіюся, що ми з дочкою зробимо», – розповідає дружина загиблого Героя Віталія Кушніра Оксана Кушнір.
«Ми далі продовжуємо вшановувати пам’ять. На жаль, кількість анотаційних дощок збільшується. Навіть сьогодні мали похорон у нашій громаді. Ми вшануємо пам’ять всіх наших Героїв, які жили, які мешкали в нашій громаді, які навчались у нашій громаді. Окрім того, у книгах, у заходах, у різноманітних вшануваннях, відкритих уроках, у різних заходах пам’яті – про тих, хто віддав найдорожче – своє життя. Тому пам’ятаємо. А програма «Івано-Франківськ – місто Героїв» далі діє для того, щоби вшанувати пам’ять», – зазначив Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.
Нагадаємо, в Надвірній на благодійному аукціоні зібрали майже 400 тисяч для ЗСУ