Калуська громада попрощалася із захисником Ігорем Матійчиним. Про це повідомили на сторінці Калуської міської ради, передає “Галицький кореспондент”.
Герой народився в 1971 році в Калуші. Тут Ігор закінчив школу № 3, а згодом і вище професійне училище № 7 з відзнакою, здобув професію автозварювальника. Разом з дружиною народили та виховали сина.
З початком повномасштабного вторгнення, не зволікаючи і не сказавши нікому жодного слова, пішов до військкомату, щоб стати до лав Захисників України. Лише пройшовши комісію, у березні 2022 року, він повідомив рідних, що йде на фронт.
Герой гідно виконував свій військовий обов’язок, служив стрільцем 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини.
6 лютого внаслідок поранень несумісних із життям, отриманих у результаті мінометного обстрілу на Донеччині, Ігор Матійчин загинув.
“Щирі співчуття рідним і близьким Воїна. Його боротьба, прагнення свободи, самовіддане служіння Україні буде назавжди закарбоване в історії нашої держави, у пам’яті її народу. Калуська громада низько схиляє голови у скорботі та молитві”, – йдеться в дописі.
Коли ви востаннє дивилися на небо? А на землю? А на гори? А так, щоб усе це бачити одночасно? Іноді думаю, що нам дуже пощастило, що у нас є мистецтво, яке може легко спинити прекрасну мить і дати можливість споглядати водночас небо та землю, торкатися одночасно весни та літа, мандрувати поміж засніженими горами
Я намагаюся інколи відволікатися від новин та подій на фронті, щоб не з’їхати з глузду. Але чим далі триває це пекло, тим коротшим стає період абстрагування від фронту. Війна вже не просто стала частиною життя. Вона вросла в кожну клітину тіла. Мого. Його. Тепер вона з нами назавжди. Потрібні лише для фронту? Коли Вова приїжджає
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного