До вересня 2023 року Василь Дмитрович з честю ніс військову службу у відділенні інспекторів прикордонної служби прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Як зазначають у дописі, важка хвороба 18 вересня забрала життя хороброго воїна, люблячого батька та сина, вірного побратима й друга.
У листі від керівництва служби висловили подяку воїну за мужність, відданість, надійність. У шані та скорботі сьогодні схилили голови мешканці Калуської громади, які прийшли попрощатися та провести в останню путь нашого Героя.
Народився воїн 13 січня 1971 року. Василь – випускник Калуського ліцею №7. Навчався в ПТУ№7, пізніше – у Харківській інженерно-педагогічній академії. Працював на хімічній промисловості в Калуші старшим майстром. Разом з дружиною Світланою виховали двох синів.
"Мати, рідні, друзі, знайомі і близькі – вся громада разом молилися за упокій душі померлого Героя. Низький уклін та наша вдячність за любов та захист нашої рідної України!", - йдеться в дописі.
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу