Боєць Олег після поранення проходив курс реабілітації.
Подружжя повінчалося у палаті лікарні, про це повідомили на сторінці Калуського відділу ДРАЦС у Калуському районі.
«Оголошую вас, Варваро та Олеже, подружжям»,- такі слова сьогодні були вперше сказані керівником КНП «Центральна районна лікарня» Ярославом Морозом.
Актом про укладення шлюбу в Калуській ЦРЛ засвідчили створення нової сім‘ї.
Олег – військовослужбовець, який після поранення проходить курс реабілітації, а Варвара приїхала з Одещини, щоб бути поряд з коханим і допомагати лікарям.
Після підписання нареченими та свідками, акт про укладення шлюбу відправили до Калуського відділу ДРАЦС для внесення відомостей до Державного реєстру та видачі свідоцтва про шлюб.
“Щастя та здоров’я молодятам! Кохайте! Україна переможе!”, – йдеться в повідомленні.
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи