17-18 вересня у духовно-паломницькому центрі Матері Божої у селі Погоня Тисменицької громади відбулася XXVIІ Міжнародна проща Вервиці за мир в Україні, припинення війни та за всіх наших військових.
На традиційну прощу до Цариці Покуття прибули сотні вірян з Прикарпаття та інших областей України.
Щороку програма Міжнародної прощі передбачає різноманітні духовні заходи. Проща розпочалася у суботу із винесення Погінської ікони Матері Божої. Віряни спільно молилися на вервиці та пройшли стежками Хресної дороги.
Божественну літургію очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Кир Володимир Війтишин у співслужінні з ігуменом монастиря Успіння Матері Божої ЧСВВ Антонієм Яремчуком та духовенством УГКЦ.
Упродовж двох днів учасники духовного заходу, окрім особистих подяк і прохань, спільно молилися за мир та єдність українського народу, за наших військових та якнайшвидшу перемогу України.
У неділю, після Божественної Літургії, яку очолив Єпископ Бучацький Дмитро Григорак усі присутні відновили посвяту Непорочному Серцю Пречистої Діви Марії.
Я недостатньо роблю. Хтось робить більше, ніж я. Та що я там допомагаю, це мало. Мій чоловік не воює і я відчуваю себе винною. Те, що я роблю – це ніщо в порівнянні з тим, що роблять інші. Скільки таких та схожих фраз мені доводиться чути й читати від людей, які допомагають військовим. Та коли
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного