«Наше печиво скуштуй і грошей, звісно, не шкодуй! Про Вкраїну рідну дбай: ЗСУ допомагай!», «Ми смаколики спекли, щоб ЗСУ допомогти! Підходіть, купляйте й знову повертайтесь!», «Ти наш стіл не минай – ЗСУ допомагай!», «Таємний інгредієнт наших страв любов до України та вдячність ЗСУ!» – такими віршованими рядками вихованці навчальних закладів Лисецької громади запрошували гостей Фестивалю єднання до активної участі у благодійному ярмарку на підтримку Збройних сил України, що відбувся другого жовтня у Старому Лисці.
Оригінальними у підготовці до заходу були усі без винятку його учасники. В той час, коли працівники дошкільного закладу, педагоги, ліцеїсти, гімназисти та їх батьки готували смаколики, учні готувалися до ролі промоутерів та реалізаторів смачнючої продукції, іншим випало завдання презентувати найрізноманітніші страви з картоплі, бо усі ці заходи разом із патріотичною мистецькою програмою заплановані були організаторами в рамках Фестивалю єднання.
Жодна злива з проникливим вітром та непривітна погода не зіпсувала наміченого, оскільки всіх об’єднало одне: тут в тилах єдністю місцевих жителів та внутрішньо переміщених осіб, надати наснаги нашим оборонцям на лінії фронту.
“Лисецька селищна рада дякує усім за згуртованість та патріотизм, ініціативність та креативність. Захоплюємося завзятістю Старолисецьких ліцеїстів, котрі в рамках благодійного ярмарку зібрали понад 70 тисяч гривень, внесками Старолисецького (5000 грн) та Лисецького (4500 грн ) садочків, Лисецького ліцею (2400) та Стебницької гімназії (2400). Ну і звісно ж велика вдячність усім, хто не пошкодував свого часу та матеріальних ресурсів, і підтримав наших захисників. Разом ми – сила!”, – йдеться в повідомленні.
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
У Шевченка-художника є ескіз «Розп’яття». В одному з листів до Варвари Рєпніної він пише про запрестольний образ розп’яття, який хотів зробити для оренбурзького костьолу. Проте ескіз так і лишився ескізом. На ньому Ісус і двоє злочинців. От тільки на відміну від них, він не прицвяхований і світиться особливим світлом. Зі свідомою любов’ю та покорою
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює