Єдиний європейський ринок – це не лише відкритий шлях експорту в Європу, а й широкі можливості для налагодження стратегічної співпраці й пошуку нових партнерів за кордоном. Для підтримки українського малого і середнього бізнесу та його конкурентоспроможності на зовнішніх ринках ЄС пропонує кілька дієвих інструментів – програми, що дозволяють знайти партнерів, реалізувати власні товари і послуги, бути на хвилі бізнес-новацій. І все це на початковому етапі, не покидаючи меж власного офісу.

Всеохоплююча зона вільної торгівлі відкрилася для українського бізнесу з січня 2016 року. В лютому 2017-го Верховна Рада ратифікувала Угоду між Україною і Європейським Союзом щодо участі нашої держави у програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу» COSME, що є однією з ключових програм Євросоюзу з бюджетом 2,3 млрд. євро. Українському бізнесу під виглядом грантів, що підтримують експортну та інноваційну діяльність, доступно близько 900 млн. євро. Попередньо програма діятиме до кінця 2020 року.

 

Підтримка фінансова та інформаційна

У рамках програми підприємець може отримати інформаційно-консультаційні послуги у питаннях просування товарів, інноваційних продуктів, пошуку партнерів тощо. Для кращого розуміння європейського бізнесу є можливість пройти стажування на діючому підприємстві, а також підвищити власну бізнес-культуру через освітні програми, проведення секторальних тренінгів, семінарів.

Окрім освітніх програм, COSME відкриває для українського бізнесу європейські фінансові потоки. Наприклад, є можливість взяти участь у тендерах на європейські державні закупівлі – до 2000 оголошень щотижня з можливістю вибору країни та виду діяльності.

«В Україні вже є успішні приклади виграних проектів у рамках програми СOSME. Це три проекти ERASMUS для молодих підприємців, проект EEN-Ukraine, який надає доступ для інноваційних організацій та бізнесу до Європейської мережі підприємництва (EEN). Представники  українських кластерів можуть також доєднатися до European Cluster collaboration platform (ECCP) для співпраці з європейськими кластерами», – розповідає координатора консорціуму EEN в Україні Олена Фесенко.

Вона акцентує, що для новачків у бізнесі проект ERASMUS – хороша можливість розвинути або ж втілити власну бізнес-ідею в життя: «Якщо ви молодий підприємець, тобто бізнесу менше трьох років, раджу взяти участь у цій програмі. Окрім того, вона підійде і для тих, хто лише планує створити власний бізнес. Для цього потрібно мати готовий бізнес-план, написати мотиваційний лист та подати заявку до однієї з трьох офіційних представників програми в Україні чи напряму зареєструватися на порталі. Участь у програмі дозволяє молодим підприємцям знайти нові контакти в Європі, отримати практичні навички управління невеликою компанією, розширити знання про європейські та інші ринки й відкрити горизонти для міжнародної співпраці».

 

70 мільйонів потенційних партнерів

Розширення бізнес-горизонтів – це також пошук нових партнерів. COSME дозволяє скоординувати потенційні бізнес-зв’язки за спрощеною процедурою, скориставшись проектом ЄС «Європейська мережа підприємств» (EEN). Це найбільше у світі бізнес-співавторство – віртуальний майданчик, де зареєстровано близько 70 мільйонів підприємств з понад 60 країн світу. Програма дає можливість шукати потенційних покупців продукції у країнах ЄС-учасницях EEN, розміщувати комерційні замовлення, поширювати і відстежувати комерційні пропозиції, залучати нові технології з-за кордону, шукати інвесторів.

Учасники мережі об’єднуються у консорціуми, через які відбувається зв’язок між двома потенційними партнерами. В Україні членами Консорціуму EEN є кілька інститутів.

Експерт з мережі EEN, аналітик «Офісу з просування експорту» Аліна Стрілець розповідає, що умови участі у програмі прості, та потрібно дотримуватися певних вимог із заповнення профілю. Якщо ж у компаній виникають труднощі з реєстрацією, то можна звернутися до «Офісу з просування експорту» за допомогою.

«Наша організація зареєструвала в системі майже 500 українських компаній. Вони регулярно отримують розсилку з пропозиціями до співпраці від закордонних партнерів та користуються базою профілів вже зареєстрованих компаній у мережі, до яких також можуть надіслати запит на співпрацю. З власних спостережень скажу, що більше запитів на реєстрацію надходить від підприємств, які розташовані у великих містах, де комунікація відбувається швидше, зокрема у Києві, Львові, Харкові», – пояснює експерт. Вона зауважує, що статистичні дані щодо кількості зареєстрованих українських компаній розподілено по кожному представнику консорціуму, тому зведених даних немає.

Стрілець наводить приклад одного з останніх успішних кейсів EEN в Україні, коли столична компанія «ITW Systems» налагодила співпрацю з литовським підприємством, що займається розробкою та впровадженням сучасних інноваційних екологічних та енергоощадних систем світлодіодного (LED) освітлення. «Контакт із литовцями отримали за якихось кілька тижнів, після реєстрації «ITW Systems» в мережі EEN. Оскільки фірми працюють в однаковій галузі, успішна співпраця не забарилася», – каже вона.

Директор з міжнародного бізнесу «ITW Systems» Олександр Погорілий зазначає: якщо компанія працює у такій вузькій галузі, як їхня, то знайомство з партнером – ще не результат. «Від перемовин до поставки у випадку з литовським партнером пройшло більше півроку. Майже щодня в цьому напрямку проходила клопітка праця», – констатує він.

Такі терміни директор називає цілком логічними, адже новий партнер має ознайомитися з особливостями продукту, стратегії компанії у співпраці з клієнтом тощо. «Процес продажу – це низка ітерацій між нами і партнером, між партнером та кінцевим клієнтом. Контакт з іноземними представниками має бути постійним, включно з допомогою його у правильному спілкуванні з клієнтом, своєчасною реакцією на зауваження», – пояснює Погорілий.

 

Активність прикарпатського бізнесу

На Прикарпатті членом Консорціуму EEN є Івано-Франківська торгово-промислова палата. Її віце-президент Ігор Бартків розповідає: попри те, що програма EEN доступна українському бізнесу вже кілька років, прикарпатські підприємці поки що не поспішають реєструватися в системі.

«Дуже не люблю про це говорити, але наш бізнес має свою ментальність. Його специфіка – бажання швидких грошей. Розуміння стратегічного інвестування, яке є на Заході, у нас поки що слабо виражене. Підприємець хоче зареєструвати в системі оголошення і вже завтра отримати пропозицію про співпрацю. Ми ж пояснюємо, що платформа спрямована на речі стратегічні, які плануються заздалегідь, реалізовуються довго. Миттєвого ефекту може й не бути», – каже Бартків.

Попри повільне зацікавлення прикарпатського бізнесу в цій програмі, віце-президент ТПП відзначає широкі можливості платформи. «Наприклад, підприємець, який займається виготовленням меблів, звертається до нас, ми реєструємо його в системі. З іншого боку, через свого члена Консорціуму з запитом відібрати у системі всі фірми, що займаються меблями, звертається підприємець за кордоном. У списку потенційних постачальників йому покаже і зареєстрованого у нас», – пояснює він суть програми.

Бартків розповідає, що зовсім недавно до них із запитом знайти постачальника грецького горіха звернулися підприємці з Туреччини. «Оскільки у системі їм не вдалося самостійно знайти постачальників такого товару з України, то вони написали запит нам. Якщо пошук конкретних заявок і пропозицій в системі не дає результату, підприємці звертаються до регіонального партнера програми», – ілюструє він особливості міжнародної платформи. Віце-президент додає, що від європейських підприємців також надходили запити в пошуку українського партнера, що працює в галузі відновлювальної енергетики.

Загалом до ТПП поки що звернулося близько десятка підприємців з Прикарпаття, що виявили бажання внести профіль своєї компанії в систему. Це підприємства з виробництва меблів, плит, є компанія, що пропонує інноваційні технології з виробництва інфрачервоних сушок.

Наразі Івано-Франківська ТПП очікує рішення Єврокомісії для отримання статусу регіонального партнера програми, тоді заявки підприємців зможуть координуватися географічно. «Зараз маємо доступ через національну палату. Тобто якщо європеєць шукає партнера конкретно на заході України, він нас там не знайде, адже територіально показує, що ми розміщені в Києві. Система не дає розподілу за географічним принципом. Якщо отримаємо статус регіонального партнера, тоді пошук заявок від нашого регіону для європейця буде простішим», – пояснює Бартків.

Він виділяє цікаву деталь з власних спостережень про зареєстровані в системі EEN профілі: «Якщо українці частіше шукають партнерів у різних сферах бізнесу, то німці, до прикладу, подають дуже точкові критерії пошуку: пошук партнерів з розробки технологій, випробувань. Зовсім інший рівень заявок».

Система також дає можливість пізнати європейського бізнес-партнера глибше у форматі тренінгів, інформаційних днів, міжнародних ділових місій до інших країн та участі у міжнародних виставках, де попередньо можна узгодити індивідуальний план зустрічей для кожного учасника заходу.

«У заходах, які організовує наш Консорціум, взяло участь вже більше тисячі представників українських підприємств. Зокрема, якщо виділити Карпатський регіон, то більше десяти малих і середніх підприємств навесні взяли участь у міжнародній торгівельній виставці, що проходила в Будапешті, й знайшли там партнерів», – наголошує на широких можливостях програми COSME координатора Консорціуму EEN в Україні Олена Фесенко.

До речі, учасниками COSME можуть бути не лише представники бізнесу, але й органи державної влади, громадські організації, освітні заклади, установи, агенції регіонального розвитку.

Користування програмою для України є платним. Для участі у ній наша держава щороку сплачує фінансовий внесок до загального бюджету Європейського Союзу. Фінансовий внесок України щодо її участі та виконання програми додається до суми, що виділяється щорічно в межах загального бюджету ЄС для асигнування коштів на забезпечення фінансових зобов’язань, які виникають з різних форм заходів, необхідних для виконання, управління та функціонування програми.

Відповідно до угоди між Урядом України та ЄС про участь України у програмі COSME, сума членських внесків за 2016-2017 роки становила 501 084 євро. Ця цифра обчислюється за спеціальною формулою, яка прописана в Угоді. Згідно з нею, якщо ВВП України змінюватиметься (збільшиться чи зменшиться), то сума членських внесків буде переглядатися. Враховуючи збільшення ВВП в минулому році, сума членських внесків України за участь у програмі в 2018 році зросла до 764 979 євро.

 

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ у регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю газети «Галицький кореспондент» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

 Написати головному редакторові Тетяні Соболик: editor@gk-press.if.ua