29-річний Остап Українець мешкає в Івано-Франківську.
Український письменник та перекладач Остап Українець сьогодні, 26 березня, повідомив у соцмережах, що мобілізувався до Збройних сил України та перебуває у навчальному центрі.
«Отож, товариство. Я остаточно мобілізувався, вже в навчальному центрі. Це означає, що вся чоловіча частина Гуманітарки наразі в ЗСУ. Тобто відео найближчим часом не буде», - зазначив письменник.
Остап Українець зауважив, що писати книжки буде, але повільніше.
«Наразі розбираюся, в якій частині зрештою служитиму і вирішую адмінпитання. Ніби є варіант, але то ще в процесі. А там буде видно», - додав Остап.
Остап Українець є автором романів «Канцелярія хрестових походів», «Дискордія», «Малхут», «Транс».
Остап Українець перекладав українською Говарда Лавкрафта, Девіда Мітчелла, Щепана Твардоха тощо. Також Українець є засновником та одним з авторів YouTube-каналу «Твоя підпільна гуманітарка», який популяризує гуманітарні науки.
Ще один автор каналу, 28-річний письменник та перекладач Євген Лір з Мелітополя, у січні 2024 року також мобілізувався до війська.
У межах «Твоєї підпільної гуманітарки» команда у 2021 році заснувала однойменне видавництво, яке спеціалізується на класиці гуманітаристики й науково-популярній літературі.
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу
Історія виставки Олега Чуйка «Перехід» для мене почалася на іншому переході – тому, який треба було перейти, щоб потрапити до виставкової зали Спілки художників. Поки я стояла і чекала на своє світло, подумалося, що ось ця зебра на дорозі теж своєрідний п