1 січня вступила в дію заборона на ввезення до Російської Федерації сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, країною походження яких є Україна. Майбутні втрати українських товаровиробників від російського ембарго становитимуть орієнтовно 600 млн. доларів.

Паралельно з цим почала діяти Угода про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, яка скасовує або суттєво зменшує експортні та імпортні мита між Україною та країнами ЄС. Це дає можливість частково компенсувати втрати, завдані черговою забороною РФ.

Вітчизняні виробники переспрямовують товаропотоки на європейські ринки, шукають вихід у країнах Африки або повністю переорієнтовуються на внутрішній ринок.

 

У Росію – зась!

З нового року Україна вкотре потрапила у “чорний список” країн, щодо яких Росія застосовує радикальний захід – заборону імпорту продукції. Ембарго передбачає, що продукти українського виробництва, ввезені на територію РФ, будуть знищуватися.

Поряд з цим російська влада оголосила про намір припинити режим вільної торгівлі між Росією та Україною у межах СНД. Відтак ввізне мито на непідсанкційні товари суттєво підвищиться.

З 4 січня повністю припинено транзит українських товарів через територію РФ.

Як і у будь-якій ситуації, коли чубляться двоє – виграє третій. Це дає преференції для Білорусі. Тепер транзит українських товарів до східних країн, з якими Україна підтримує торгівельне партнерство, здійснюватиметься через білоруську територію. Крім того, деякі товари з України, ЄС, Молдови, Грузії чи інших країн, щодо яких в Росії введене ембарго, тепер «виробляються» в Білорусі і доставляються в межах зони вільної торгівлі між учасниками Митного Союзу.

Поступове табу

Економічні відносини між Україною та Росією почали погіршуватися ще у 2013 році, коли Віктор Янукович заявив про намір підписати Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом. 14 серпня того ж року українських імпортерів було внесено до переліку «ризикових», що створило безкінечні черги з легкових і вантажних автомобілів, залізничних вагонів на всіх пунктах пропуску на кордоні з РФ, виникли проблеми з митним оформленням продовольчих товарів.

Чергове нововведення на кордоні з Росією почало діяти наприкінці січня 2014 року. Всі товари вивантажувалися з транспортних засобів, зважувалися, перевірялися на відповідність. Процедура займала приблизно 15 днів. У квітні було введене чергове ембарго, яке стосувалося цукерок, шоколаду та сирів.

У травні 2015 року експорт до РФ скоротився на 61,3% і склав 1,04 млрд. доларів, порівняно з 2,7 млрд. доларів за аналогічний період 2014 року.

 

Змінені товаропотоки

Такий ланцюг заборон змусив українських товаровиробників переорієнтовувати збут. Перші санкції дали зрозуміти, що війна на економічному фронті триватиме й надалі, тому деякі підприємства повернули носа на захід.

«Найбільшим в місті експортером продукції в Росію був «Івано-Франківський м’ясокомбінат». Зараз ця співпраця припинилася. Також до РФ реалізувалася продукція «Інтелкому», це іграшки та розвиваючі ігри для дітей. На мою думку, введене ембарго не дуже вплине на місцевих товаровиробників, адже вони швидко переорієнтовуються. Скажімо, якщо у 2013 році ми мали 27% збуту продукції з Івано-Франківська у Росію, то за 2015 рік експорт знизився до 4%. А у найближчий час він вийде на позначку «нуль». Натомість, якщо експорт до країн Європейського Союзу складав заледве 35%, то у 2015 році він перевищує 60%», – розповів заступник міського голови Івано-Франківська Богдан Білик.

За словами пана Білика, більшість підприємств, які експортували продукцію на територію РФ, переорієнтовують виробництво, щоб мати змогу вивозити товари в ЄС. Це «Електролюкс», «Інтелком», «Тайко Електронікс», ВО «Карпати».

Багаторічну торгівлю з РФ вів «Івано-Франківський арматурний завод». Хоча співпраця з цією країною припинилася давно – в останній час «Енергоатом» так організовував тендерні процедури, що арматурний завод ніколи їх не вигравав, зауважив Білик. Нині свою продукцію – комплектуючі до атомних систем – арматурний постачає у країни пострадянського простору: Казахстан, Узбекистан, Азербайджан. У зв’язку із забороною транзиту через територію РФ прокладають «шовковий шлях» через Чорне море з виходом на Казахстан.

«Електролюкс», який раніше експортував у пострадянські країни, переорієнтовує виробництво на ЄС», – повідомив Богдан Білик. Підприємство було відкрите в Івано-Франківську у 2011 році на діючій до того базі і повністю переобладнане. Обсяг інвестицій склав 19 млн. євро. Продукція його конкурентоздатна на світовому ринку. За даними 2015 року, обсяги продажу на внутрішніх ринках склали 41,9%, Польщі – 18,3%, Італії – 7,6%, інших країн – 32,2%.

 

Мінус 100 тонн

Та далеко не всі товаровиробники так швидко пристосувалися до нових умов. Переорієнтація виробництва потребує значних фінансових затрат, тому без залучення додаткових коштів на модернізацію обладнання обійтися важко.

Найбільша частка поставок у Росію, за словами заступника міського голови Івано-Франківська, припадає на ПАТ «Івано-Франківський м’ясокомбінат». Проблеми з поставками на підприємстві виникли ще до 1 січня, а в перший день нового року співпраця остаточно припинилася.

«Ми поставляли в Росію приблизно 100 тонн своєї продукції на місяць, – розповідає директор ПАТ «Івано-Франківський м’ясокомбінат» Володимир Стороженко. – Ціни на експортовані товари встановлювали вищі, ніж для місцевого ринку. Через скорочення виробництва довелося звільнити працівників. Штат зменшився на 40 чоловік, на підприємстві наразі працює 140 працівників».

Суму збитків від російського ембарго наразі оцінити важко, адже січень не показовий місяць, зауважує директор. Певні висновки можна буде робити за підсумками діяльності у першому кварталі. Вироблену продукцію планують реалізувати на внутрішньому ринку, брати участь у тендерних пропозиціях.

У перспективі планують переорієнтовувати виробництво, щоб реалізувати продукцію в ЄС. Зароблені кошти будуть вкладати у модернізацію виробництва, можливе залучення зовнішніх інвестицій, хоча остаточне рішення щодо діяльності й розвитку підприємства прийматимуть акціонери. Наразі виходу на зовнішні ринки м’ясокомбінат не має.

 

Удар у відповідь

Україна, зі свого боку, застосовує санкції стосовно РФ. Всередині 2015 року імпорт товарів з Росії знизився на 63,9% і склав 1,4 млрд. доларів. З 2 січня ц.р. скасована вільна торгівля з Росією, а на російські товари накладено ввізне мито.

10 січня набула чинності постанова Кабінету міністрів про заборону ввезення в Україну низки російських товарів. Документ втратить силу 5 серпня ц.р. або після скасування ембарго російською стороною. Всі санкції з боку української сторони відбуваються як відповідь на атаку колишнього стратегічного партнера в економічному плані.

Попри низку заборон та санкцій, в Україні й досі реалізується багато продуктів російського виробництва. Більшість іноземних постачальників вчасно перереєстрували виробничі потужності на території України, відтак штрих-код на товарах уже не так разить око прискіпливого споживача.

В Івано-Франківську, як і в більшості міст України, працюють магазини одягу і взуття російських торгових марок «OGGI», «Sela», «ЦентрОбувь» і багатьох інших. Та й далеко не всі покупці звертають увагу на країну-виробника, навіть якщо на полиці намальований російський триколор, є попереджувальний напис або штрих-код 460 на упаковці.

Ірина ФЕДОЛЯК