Напередодні 24 лютого Ярослав Залипка отримав важку травму. Проходячи тривале лікування, старався якнайшвидше стати на ноги.
«Якби не травма, я з першого дня був би там, зі своїми…», - постійно казав він рідним, відколи почалось повномасштабне вторгнення.
З 27 березня 2018 року до квітня 2021 року брав безпосередню участь в Антитерористичній операції та Операції Об’єднаних Сил на території Донецької і Луганської областей.
5 червня 2022 року старший матрос Ярослав Залипка з м. Рогатин повернувся на передову. У складі гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти виконував бойові завдання у Бахмуті, Водяному.
7 лютого у Донецькій області обірвалося життя Ярослава.
Ярослав Залипка народився у Рогатині (16.01.1981 р.). Навчався у Рогатинській ЗОШ №2. Відтак здобув освіту у Рогатинському державному аграрному коледжі за спеціальністю «зоотехнік». З червня 1999 року до жовтня 2000 року пройшов строкову службу. Його життя не було легким - війна, трагічна втрата доньки. У мирний час працював в Україні та за кордоном.
"Радів успіхам донечки Діанки, будував сімейні плани на майбутнє, але війна написала свій жорстокий сценарій. Не стало сина, батька, чоловіка і брата... Не стало нашого Захисника", - йдеться в дописі.
Забудьте усе, що ви знали про світ. Не звертайте уваги на те, що світ знав про вас. Це не так важливо, коли на очах маска і тебе ведуть тим простором Івано-Франківського театру ляльок, в якому ти була безліч разів. Він не змінився, ти теж. У тебе просто н
Вона уважно розглядає себе в люстерко, поправляє капелюшок, фарбує вуста на червоно і йде… Сама, без чоловічого супроводу, бо ж поспішає не на ранкову літургію до костелу у середмісті. Чи вдуріла? Чи світ вдурів? Чи чоловік, з яким хочеться інакшого і більшого, аніж він може запропонувати? Це акт другий.
Але перед тим акт перший, де в
Кейс Насті Камєнських важливий. А тези про те, що ти її притягуєш у наш інфопростір — з минулого століття. Вони про ті часи, коли у всіх було три канали і будь-яка згадка була піаром. «Бо навіть чорний піар був піаром». Світ змінився.
Не вірите?
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.