Майдан. АТО. Ірпінь. Буча. І згодом фатальний Бахмут. Такий бойовий шлях пройшов Петро Лавров з Городенківщини перед тим, як отримав поранення, виконуючи бойове завдання. Того дня їхня бригада потрапила під сильний обстріл на Бахмутському напрямку. Багато побратимів загинули. Самого ж Петра також вважали "двохсотим" і вже запакували в спеціальний мішок, але, як виявилося, зарано, розповідає "Канал 402".

"У мене вже не було ознак життя. Вже під'їжджали до зеленої зони, щоб пересісти з бойової машини. І я прийшов до тями. Всі були в захваті від того, що я вижив", - розповідає Петро. 

У реанімації лікарі не давали бійцю шансів на життя. Але й там він повернувся майже з того світу. Каже, мабуть, для того, щоб відвоювати країну і своє щасливе майбутнє. Адже на війні зустрів кохання. Петро каже, наснагу жити йому давала Надія. Саме так звуть його обраницю.

"Моєю головною мотивацією була моя дружина. Вона завжди мене підтримувала", - говорить він.

Доля звела їх у Торецьку в магазині, де дівчина працювала продавчинею, а Петро купував продукти для хлопців на позиції. На війні було не до побачень, тож бачилися рідко. Зате листувалися в інтернеті. Після того, як Петро отримав поранення, дівчина шукала його по всіх лікарнях. Пара вже встигла взяти шлюб в церкві, що поруч з лікарнею в Івано-Франківську. Чоловік каже, це було виважене рішення, яке він приймав серцем. Петро планує стати на ноги і повернутися до військового життя вже за пів року. Зважаючи на його силу волі, медики не відкидають варіант такого швидкого одужання. Поки що на бійця чекає реабілітація. Читайте також:  “Зустрів кохання на війні”: на Прикарпатті у лікарні одружився поранений військовий