В 2014 році він пішов боронити нашу країну від російського ворога, був у найгарячіших точках Донбасу, пройшов пекло Дебальцево. В АТО Дмитро у складі 128 окремої гірськопіхотної бригади відправився 1 вересня. Воював як механік-водій. На початку повномаштабного вторгення він знову пішов захищати Батьківщину.
"Він був справжнім патріотом України, незламним Воїном, який боронив її суверенітет стільки, скільки мав сил, віддавши найдорожче – власне життя за вільне майбутнє кожного з нас", - йдеться в дописі.
За вивезення поранених під обстрілами в Нікішиному Дмитро був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на