Спортсмен ледь не завершив виступ після третього кола кваліфікації. За іронією долі, він програв супернику, якого впевнено перемагав тижнем раніше на попередніх змаганнях. Після цього Максим подався на лакі-лузера (процедура, коли в основну сітку за жеребом проходить спортсмен замість відсутнього з різних причин гравця з основної сітки) і продовжив виступ.
“Коли жереб визначив мене лакі-лузером, я вирішив, що це знак, який не можна ігнорувати, і буду викладатися на повну і навіть більше”, – зазначив спортсмен пресслужбі федерації тенісу Івано-Франківської області.
В першому колі Калабішка у трьох сетах виграв в четвертого сіяного француза. Далі пройшов ізраїльтянина, ірландця і ще одного француза. У фіналі переміг американця Джордана Лі.
“У фіналі я просто робив те, що треба. Робив роботу, як вказав мені тренер. Хоча суперник був дуже хороший. Переміг у півфіналі сильного іспанця”, – розповів Максим.
Максим очікує, що тепер зможе заявлятися на престижніші змагання. Вже наприкінці березня франківець гратиме на черговому турнірі в Іспанії.
Шлях Максима Калабішки до перемоги:
Кваліфікація:
1 коло Калабішка – Benoit GELDOF (Франція) 6-4, 6-2
2 коло Калабішка – Christopher Koumba (Габон) 6-2, 6-1
3 коло Калабішка – Lilian Chidekh (Франція) 2-6, 4-6
Основна сітка:
1 коло Калабішка – Aaron Gabet (Франція) 3-6, 7-5, 6-4
2 коло Калабішка – Itamar Verthaimer (Ізраїль) 6-3, 6-0
чвертьфінал Калабішка – James O’Sullivan (Ірландія) 6-2, 7-5
півфінал Калабішка – Lucas Bazin (Франція) 3-6, 6-0, 7-5
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи