Днями надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду в обласному центрі по вулиці Марійки Підгірянки.
Як попередньо встановили правоохоронці, 53-річний велосипедист, місцевий мешканець, виїхав на смугу руху, де відбулось зіткнення з автомобілем Fiat Doblo. Останнім керував 33-річний франківець. У результаті автопригоди велосипедиста доставили до лікарні.
Наступна ДТП трапилась цього ж дня, у Яремче. 43-річний водій автомобіля «Тойота Рав4», мешканець Запоріжжя, здійснюючи розворот, був неуважним та не надав переваги в русі мотоциклу. Останній рухався в напрямку міста Надвірна. Внаслідок аварії 41-річного мотоцикліста, мешканця Харківської області доставлено до лікарні.
Автопригода, де 52-річна водійка автомобіля «Мітсубісі Кольт» не вибрала безпечної швидкості руху та допустила наїзд у стіну приміщення магазину, трапилась в Галичі 22 липня. До медзакладу доставили пасажирку, 1995 р.н., мешканку Дубовецької тергромади.
ДТП, в якій травмувалась дитина, сталась на Коломийщині. У селі Нижній Вербіж 44-річний мешканець Чернівців, керуючи автомобілем «ДАФ», наїхав на малолітнього хлопчика, який вибіг на проїзну частину дороги поза межами пішохідного переходу.
7-річного потерпілого госпіталізовали до дитячої лікарні.
В обласному центрі 15-річний скутерист, місцевий мешканець, під час виконання маневру повороту не надав перевагу в русі та зіткнувся з автомобілем Skoda Fabia, яким керував житель Богородчанської селищної ради, 2002 р.н.. Останній рухався у зустрічному напрямку по головній дорозі. В результаті аварії травмувався пасажир скутера.
Усіх керманичів перевірили на стан сп’яніння. Вони за кермом були тверезі.
За цими фактами аварій слідчі розпочали кримінальні провадження за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України. У всіх випадках транспортні засоби правоохоронці вилучили, призначено ряд експертиз для встановлення обставин подій.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює