Оперативники управління карного розшуку спільно із слідчими слідчого управління обласної поліції викрили чоловіка, який займався наркобізнесом у спецустанові. В ході досудового розслідування встановлено, що організував незаконну діяльність 43-річний обвинувачений за скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів. Упродовж трьох місяців чоловік розповсюджував наркотики серед засуджених осіб.
Одночасно поліцейські, за силової підтримки спецпідрозділу роти поліції особливого призначення, провели санкціонований обшук за місцем утримання фігуранта. Вилучили наркотики, засоби для пакування заборонених речовин. мобільний телефон, гроші, банківські картки, «чорнові» записи.
Наразі правоохоронці встановлюють джерела надходження наркотичних речовин та коштів для їх придбання. Окрім того, встановлюється коло спільників фігуранта.
Вирішується питання щодо повідомлення йому про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 307 (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів) Кримінального кодексу України.
Процесуальне керівництво в справі здійснює Івано-Франківська обласна прокуратура. Заходи з викриття протиправної діяльності «наркоділка» проводилися спільно з оперативним відділом ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» (СІЗО).
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні