Національний одяг, рушники та подушки - чого тільки не знайдеш у квартирі Віри Дрінь. Жінка родом зі Львова, проте вже понад 60 років живе на Прикарпатті. Сьомого грудня їй виповниться 85 років. За цей час зібрала сотні вишитих речей.
На стінах у квартирі Віри Дрінь немає вільного місця – тут фото, картини та тарілки, пише "Суспільне".
"Я росла в свідомій родині. Все, що тут є, ніяка не колекція – це все родинне. Ці всі рушники - зі села Новиця моєї невістки третьої. Сорочки - моїх синів. Серветки є і моєї мами, і тети Вербицької, і мої. Тут нема нічого такого, щоб я їздила та купувала. Мене це захопило. Це була моя душа, моє серце. Я не могла без цього жити", - розповідає Віра Дрінь.
Жінка каже, що один із найдавніших рушників – мамин: "Там є букви “І” та “О”. То моя мама називалася Ірена Оліяр. Ті рушники мають до 80-ти і більше років".
Цінна для Дрінь одна вишита сорочка. Жінка розповідає, що бабця її третьої невістки Світлани виходила заміж у ній.
"Тут, як добре придивитися, був такий розріз. Це означає, що дівчина віддавала свою честь і ставала жінкою. Це є Снятинський район", - каже Віра Дрінь.
Серед подушок, напевно, найстаріші - дитячі подушки з ініціалами жінки.
"Батьки виховували мене спокійно, в українському дусі. Ми ходили до церкви Святого Юра, де Шептицький вже був хворий. Дві дівчинки, я і ще одна, давали йому квіти. Моя мама вишила мені спеціально сорочку, щоб я його гарно привітала", - згадує жінка.
До теми: на Івано-Франківщині подружжя облаштувало у своїй оселі музей музичних інструментів
Більше - у сюжеті
Деркачова Ольга
Соболик Тетяна
