Тлумаччани вийшли на вулиці, щоб попрощатися, вшанувати пам’ять та провести в останню дорогу воїна Івана Гудяка.
Місцеві мешканці створили живий коридор та під бій дзвонів і пісню «Пливе кача по Тисині…», на колінах зустріли полеглого земляка біля пам’ятника Борцям за волю України та Алеї Героїв.
Спільно із священиками деканом Тлумацьким о. Василем Стадником (ПЦУ) та о. Михайлом Могилою (УГКЦ) усі присутні помолилися за упокій душі загиблого.
"Неможливо висловити біль, який вкотре переживає кожен з нас. Добра, світла пам’ять про Івана та вдячність за його подвиг назавжди залишаться у наших серцях. У цю лиху скорботну годину висловлюємо найщиріші співчуття всім рідним і близьким нашого Героя", - зазначили у громаді.
НЕзбагненний простір». Саме його до Івано-Франківська привезла художниця Галина Новоженець. Чи можна простір вмістити у кілька полотен? Чи можна його збагнути?
«Мить сьогодні – це чутливість мистецтва серед мороку війни відчувати час і утверджувати образи світла і гармонії. Моя кольорова гама – це вияв внутрішнього стану душі, як спогад про загублений рай», - так Михайло Дейнега означив те, що він творить зараз
Так багато людей ділилися враженнями, думками, рефлексіями, що я буквально перегортала стрічку із заплющеними очима. Щоб не бачити. Щоб чужі думки не зіпсували мої власні.