Тлумаччани вийшли на вулиці, щоб попрощатися, вшанувати пам’ять та провести в останню дорогу воїна Івана Гудяка.
Місцеві мешканці створили живий коридор та під бій дзвонів і пісню «Пливе кача по Тисині…», на колінах зустріли полеглого земляка біля пам’ятника Борцям за волю України та Алеї Героїв.
Спільно із священиками деканом Тлумацьким о. Василем Стадником (ПЦУ) та о. Михайлом Могилою (УГКЦ) усі присутні помолилися за упокій душі загиблого.
"Неможливо висловити біль, який вкотре переживає кожен з нас. Добра, світла пам’ять про Івана та вдячність за його подвиг назавжди залишаться у наших серцях. У цю лиху скорботну годину висловлюємо найщиріші співчуття всім рідним і близьким нашого Героя", - зазначили у громаді.
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на