Америка на смак

«Хочеш заробити і побачити світ?», «Мрієш про незабутнє американське літо?», «Прагнеш досконало вивчити англійську та завести нові знайомства?» У світовій павутині спокусливо висять ось такі оголошення про фантастичну можливість для тих, хто здобуває вищу освіту. «Work and Travel» – програма міжнародного культурного обміну, що надає можливість студентам із будь-якого куточка світу поїхати до Сполучених Штатів.

Майже як удома

Юлія Яковин, студентка 3-го курсу кафедри журналістики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, розповідає, що аби почати шлях назустріч Америці, треба зареєструватися у програмі. Для цього необхідні такі документи: довідка з університету про те, що ви справді там навчаєтеся, дані паспорта (закордонного та національного), студентський квиток, залікова книжка, заповнена онлайн-анкета й фотокартка. «Після реєстрації на вас очікує підготовка до співбесіди в українському посольстві США. На саму співбесіду потрібно більше документів (від фотокарток до запрошення на роботу)», – ділиться досвідом Юля.

Перші враження про США в студентки були з нотками позитиву: «Місто, у якому приземлився мій літак, – Бостон, штат Массачусетс. Мої перші емоції були неймовірними. Коли гуляла тим містом, ще не до кінця усвідомлювала, що я в країні зелених купюр та фотоспалахів: Бостон не такий великий та гамірний, як Нью-Йорк або Чикаго. Там мені було спокійно, майже як удома».

Програма з року в рік обіцяє студентам великі зарплати та не менш грандіозні можливості. Юля Яковин розповіла, що працювала лайфгардом в аквапарку відомого в США розважального комплексу «Six Flags New England». «Моїм завданням було стояти на одному місці, жваво махати головою (у прямому сенсі!) і спостерігати за людьми, що купалися в басейнах, – розповідає дівчина. У випадку надзвичайних ситуацій я мала рятувати і надавати першу допомогу. Робота була важкою, але не фізично, а морально».

Вона працювала шість днів на тиждень, по 40-54 години, за годину заробляла 11 доларів. Начебто чимало. Втім, оплата за проживання і відрахування податків відбирали велику частину заробленого. Та дівчині вдалося навіть відкладати на подорожі. Так, влітку Юля облетіла багато великих міст східного узбережжя: Бостон, Хартфорд, Нью-Йорк, Баффало, Річмонд і Вашингтон.

Дівчина зізнається, що поїздка подарувала їй чимало. По-перше, це нові друзі, яких тепер може назвати сім’єю, бо пережили щастя й горе разом. По-друге, це неймовірні емоції. А по-третє, вона стала впевненішою та більш самостійною.

Асоціації з фільмами

Наталя Гутнік – франківчанка, що навчається на 3-му курсі економічного факультету Школи інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві, довідалася про програму від друзів.

Каже, для початку потрібен мінімум – лише фотографії певного формату та довідки з університету про статус студента, а з рештою охоче допомагають у самому «Work and Travel». Компанія надає комплект документів, які слід заповнити й підписати. Якщо з цим виникають питання чи проблеми, працівники мають вас проконсультувати.

Проблема полягає в тому, що студентам з України важче поїхати в Америку, бо Консульство дає не так багато позитивних відповідей, тобто не кожному відкривають візу, адже багато українців після програми не повертаються на Батьківщину.

Наталя певна, що Америка – це країна контрастів. «З одного боку, широкі дороги, великі машини, високі будівлі, а з іншого – простота в усьому, – каже студентка. – На вулиці люди, навіть не знаючи тебе, усміхаються, вітаються. Спочатку мені було дивно, бо не звикла до такого ставлення, коли на кожному кроці чуєш «hi», «how are you», як «добрий день», це веселило. Та згодом розумієш, що це зовсім не щиро, а просто автоматично».

Франківчанка з усмішкою згадує захопливі моменти перебування в країні своєї мрії: «Коли йшла центральним парком, думала: ось тут Кевін із «Сам удома» біг до жіночки з голубами, ось на цьому місці зловили «мокрих» бандитів. Одразу виникають асоціації з якимось фільмом. Шкода, що очі не вміють фотографувати, думала я, коли бачила красу Манхеттена».

leenh7oh-qw

Наталя зізнається, що поїздка принесла в її життя чимало нового та по-справжньому неймовірного: «От зараз думаю: де б я знайшла стільки друзів та знайомих із Колумбії, Туреччини, Румунії, Молдови, Тайланду, Ямайки, Йорданії? Люди ті самі, але культура й менталітет дуже відрізняються. І пізнавати це дуже цікаво».

«Обов’язково перед тим, як вибирати місце роботи, розпитайте знайомих: може, хтось був у тому чи іншому місті, працював на тій чи іншій посаді, щоб ви мали уявлення про свою майбутню роботу, – радить дівчина. – Адже у компанії вам кажуть одне, а в реальному житті все по-іншому. Подивіться перед мандрами програму «Орел і решка». І будьте готові важко працювати та не бачити світу божого, щоби згодом отримати можливість відчути щось неймовірне».

Вишукана і могутня

Еля Кузенова, дівчина з Франківська, що вже третій рік навчається в Польщі в Університеті інформаційних технологій та менеджменту на факультеті інформатики, розповіла, що Америка манила її до себе завжди.

«З Польщі краще їхати, бо програма коштує дешевше, документи виготовляють за коротший термін (у моєму випадку – 3 місяці) і візу отримують майже всі. Але є і мінус: щоб повернутися в Польщу, слід продовжувати візу на наступний рік заздалегідь».

Знайомство з омріяною країною нагадувало дівчині зустріч із давнім товаришем: «Не можу сказати, що була дуже вражена на початку, можливо, через втому, але сприймала усе, що відбувалося навколо мене, досить спокійно і не відчувала, що до дому 8000 км».

Як розповіла Еля, перша її робота була в аквапарку, де дівчина працювала рятівником. Вона заробляла 8 доларів за годину і працювала близько 60 годин на тиждень, тобто по 10 годин на день, плюс вихідний.

«Це було в місті Вісконсин Деллс, де я почувалася справжнім американським студентом: безліч вечірок після роботи, розваги і нові знайомства, – розповідає дівчина. – Кілька разів я просто плакала від щастя, настільки там було класно. Але робота мене не влаштовувала через фізичне навантаження і умови, бо ми працювали під відкритим небом по 10 годин, нас палило сонце й поливав дощ».

Так Еля вирішила пошукати щастя у Нью-Йорку. «Працювала я в будинку, де тривали ремонти, – продовжує Еля. – Там виконувала безліч різних завдань: прибирала, перекладала для мешканців будинку, що наступне робитимуть працівники, купувала матеріали, отримувала дозволи на проведення робіт. Тоді моя зарплата складала 12 доларів за годину, я працювала 50 годин у тиждень, мала два вихідних».

5kk7vmd78gi

Програма принесла дівчині не тільки доленосну зустріч, досвід, а й плани на 2017 рік: «Поїздка подарувала мені багато знайомих із різних країн, які запрошують у гості, тому навесні планую поїхати у подорож Європою. Також я зустрілася з рідним братом, якого не бачила 8 років. І, звичайно, мій рівень англійської тепер значно кращий, ніж до подорожі», – додає дівчина.

Українка констатує, що Америка дала їй розуміння: те, що показують в американських фільмах, – це справжнє життя, а не казка. Сполучені Штати відкрили для неї місто вогнів та надій.

«Приїхавши до Нью-Йорка, мала список із кількох місць, обов’язкових для відвідування. Найперший у списку – Музей історії і природознавства, відомий із фільму “Ніч у музеї”. Дуже кортіло подивитися на скелети динозаврів і давніх людей. А ще музей має величезну колекцію метеоритів та різних кристалів. Я дуже хотіла побувати на даху височенного хмарочоса, і мрія здійснилася: я побачила нічний Нью-Йорк згори, а потім побувала і на будівлі, спорудженій на місці зруйнованих «близнюків», вона називається “one freedom tower”. На останні вихідні поїхала до Статуї Свободи. Сказати, що я була щаслива, – не сказати нічого. Статуя саме така, як я собі й уявляла: вишукана і могутня», – ділиться спогадами Еля.

Мар’яна ГНОТ

 

До теми:

Work & Travel USA входить до списку програм міжурядових обмінів Cultural Exchange Programs і створена за безпосередньої участі Держдепартаменту США. Мета програми – сприяння культурному обміну між студентами різних країн, знайомство з роботою, життям і культурою США.

Строки програми визначаються періодом літніх канікул. Для кожної країни свої правила, які пов’язані з початком та кінцем навчального року у виші. Щороку цей період може змінюватись, його встановлює посольство США в Україні.

Найчастіше робота за програмою пропонується в курортних містах у сфері обслуговування – в ресторанах, готелях, магазинах, на пляжах, у парках відпочинку і розваг, аквапарках, а також національних парках і заповідниках. Ця робота не вимагає якихось вже набутих навичок чи кваліфікацій.

Директор Івано-Франківської філії ТОВ “Star Travel” Алеся Нестерович розповідає: щорічно уряд США видає близько 10 000 студентських віз J-1 з правом сезонного працевлаштування у сфері обслуговування.

«Отримання візи, звичайно, на 70% залежить від інтерв’ю студента з консулом, – каже Нестерович, – оскільки тільки після співбесіди віч-на-віч консул вирішує, чи давати візу. Легше її отримати студентам з кращим знанням мови і тим, хто вчиться на першому-третьому курсах, тяжче – тим, хто має родичів у США, які перебувають там легально (це обов’язково потрібно вказувати в анкеті), та випускникам рівня бакалавра чи магістра. Інші 30% залежать від фірми, яка вам знайшла роботу та заповнила документи, а також від людського фактора – настрою консула».

Якщо студент отримує відмову, то, оплативши ще раз консульський внесок (160 у.о.), він має можливість повторно записатись на прийом до консула, при цьому не міняючи документи. Проте при повторній співбесіді студент повинен довести, що в нього немає на меті емігрувати. Якщо ж першу відмову дали у зв’язку з поганим знанням англійської мови, то варто або підтягнути її, або спробувати наступного року.

Мар’яна ГНОТ

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!