Дірка у міській казні зростає

Івано-Франківськ отримав бюджет на 2019 рік зі значно зрослим дефіцитом

Півмільярдну різницю між доходами і видатками планується покривати із запозичень. Борговий виклик міська влада бере на себе з гордо піднятою головою: мовляв, зберегли всі виплати й пільги для бюджетників і городян та продовжили курс розвитку міста в будівництві великих інфраструктурних об’єктів. Міськрадівська більшість, здається, проголосувала за ключовий документ громади «на автоматі», адже ознайомитися з ним детально депутати не встигли: проект бюджету оприлюднили менше, як за два дні до голосування. Дехто з депутатів зізнався, що вперше побачив його вже на сесії.

Про що ж говорять тисячі цифр у бюджеті Івано-Франківська на 2019 рік?

Курс влади збереже свій вектор: більшість грошей вкладатимуть «в бетон». Продовжать будувати міст і транспортні розв’язки коло нього, планують завершити розпочате будівництво дошкільних і шкільних навчальних закладів у різних мікрорайонах, а також почнуть будувати нові. Значну підтримку з бюджету відчують комунальні підприємства міста – їхні статутні капітали поповнили в сукупності на понад 130 млн. гривень. До речі, до їх списку увійде ще одне КП, що відповідатиме за чистоту і належний вигляд прибудинкових територій міста.

Історичне обличчя міста з новим бюджетом залишиться у зморшках, адже на реставрацію пам’яток архітектури передбачили лише 6,5 млн. гривень. Для порівняння, на один міжнародний мистецький фестиваль «Карпатський простір», який щорічно спільно організовують міська й обласна влада, у бюджеті заклали 5 млн. грн., а на фінансування футбольного клубу «Прикарпаття» – 10.

Вперше міська рада виставить рахунок приміським селам, що не входять у її територію, за жителів тих населених пунктів, які отримують освітні, медичні чи культурні послуги в Івано-Франківську.

 

Руслан Марцінків та Вікторія Сусаніна

Рішення навпомацки

З 37-ми присутніх у залі депутатів на останній сесії міськради за проект бюджету на 2019 рік проголосували 30. Семеро обранців утрималися від голосування. Андріан Волгін у коментарях «ГК» пояснив, що не голосував, бо не встиг ознайомитися з документом. Такі ж пояснення дав і Віталій Мерінов.

Терміни оприлюднення проекту бюджету, який мав з’явитися в публічному доступі за 20 робочих днів до голосування, були порушені. На сайті міськради його завантажили менше, як за два дні до сесії. Цьогоріч через таку непрозорість Івано-Франківськ опинився внизу рейтингу моніторингу процесу прийняття місцевих бюджетів, який проводили експерти Громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!». Експерти відзначили, що у Франківську були порушені терміни оприлюднення проекту бюджету, не було публічного анонсування та громадських обговорень міських кошторисів на 2018 рік з городянами. Схоже, за рік влада не зробила висновків.

 Звідки борг?

Отже, доходи місцевого бюджету на 2019 рік передбачено в сумі 3 007 254 300. Видатки – у сумі 3 545 217 300 гривень. Як озвучив у зверненні міськради Руслан Марцінків, борг у півмільярда утворився через недостатній обсяг освітньої і медичної субвенції з державного бюджету. За словами мера, місто знову дофінансовуватиме освітню й медичну галузі, щоб утримати їх у належному стані. Начальниця фінансового управління міськради Вікторія Сусаніна зазначила, що таке дофінансування обходиться місту приблизно в 300 млн. грн. на рік.

«Освітня субвенція на Івано-Франківськ у 2019 році має скласти 309 млн. грн., і хоча це на 10% більше, ніж минулого року, але цих грошей не вистачить, аби покрити хоча б фонд зарплати освітян, що становить близько 31 млн. грн. на місяць. А ще потрібно продовжити закупівлю обладнання й інвентарю у школи, згідно з реформою «Нова українська школа», – розповів Марцінків.

Очільник міста додав, що з медичною субвенцією ситуація ще гірша, адже цьогоріч її врізали на 14,6%, тобто дали відчутно менше коштів, ніж минулого року. «Додаткова потреба коштів на оплату праці медичним працівникам – 62 млн., це без врахування диференціації посадового окладу. А зі збільшенням мінімальної зарплатні з січня будемо мати, коли лікар і санітарка отримуватимуть майже однаково. Щоб так не було, потрібно додатково закласти кошти. А ще передбачити гроші в бюджеті на забезпечення медикаментами, харчування пацієнтів, оплату комунальних послуг і енергоносіїв медичних установ», – зауважив мер.

Навантаженням на бюджет у 2019 році Марцінків назвав утримання професійно-технічних училищ, що лягло на плечі міста – більше 120 млн. гривень. Попри те, що місто повинно утримувати заклади за свій рахунок, їхнє майно передане на баланс області.

Також міський голова звернув увагу на те, що медикам та освітянам збережуть цьогорічні премії і доплати за складність роботи. Місто також планує запровадити стипендію для спортсменів та найкращих молодих вчених у розмірі прожиткового мінімуму на рік. Як позитив, Сусаніна відзначила й те, що держава виділить 1,5 млн. на програму інклюзивної освіти.

У міськраді обіцяють зберегти всі пільги на проїзд у громадському транспорті та компенсацію інших соціальних пільг.

Щодо капітального ремонту вулиць, то наступного року планують доробити об’єкти, розпочаті в 2018 році: вулиці Мазепи (від кільця на вул. Набережній до вул. Гурика), Макогона, Індустріальну, тротуари на Вовчинецькій. Капремонти заплановані на вулицях Петрушевича, Крушельницької, Курбаса, Івана Павла ІІ – реконструкція тротуарів та дорожнього покриття. Обіцяють завершити роботи й на міському озері.

Марцінків зауважив, що на капремонт великих магістральних вулиць, як-от вулиці Івасюка та Коновальця, коштів у міському бюджеті не вистачить. Але є сподівання, що на ці роботи вдасться отримати гроші з держбюджету. «Ми не можемо відмовитися від поточних ремонтів і вкласти всі гроші в капітальний ремонт двох вулиць», – зазначив мер. Загалом на ремонт міських вулиць у бюджеті-2019 заклали близько 100 мільйонів.

Продовжать виділяти кошти і на капремонт прибудинкових територій та міжбудинкових проїздів. На ці роботи у бюджеті заклали 76,2 млн. гривень.

 Де і на що позичатимуть?

«Джерелом покриття дефіциту будуть запозичення. Якщо не вистачає коштів, бюджет приймається з дефіцитом і у відповідності залучаються кошти від державних банків на покриття тих чи інших видатків. У нашому випадку буде вестися бесіда про будівництво моста і розв’язок, закупівля автобусів для міста. На ці речі наступного року плануємо запозичити півмільярда гривень, адже лише на одну розв’язку зі сторони вулиці Хіміків потрібно чверть мільярда гривень», – зазначила Вікторія Сусаніна. Начальниця фінуправління акцентує на тому, що відсоток кредиту цього року був досить хороший – 17,5%, що нижче облікової ставки Нацбанку.

Співфінансуванням з держбюджету, як зазначив мер, планують закупити в місто десятки нових автобусів, організувати дорожній рух на кільцевій розв’язці вулиць Мазепи-Крихівецька-Довженка-Набережна, з’єднати два бульвари – Північний і Південний, а також побудувати муніципальний басейн за 94 млн. гривень. Тендер на його будівництво вже провели. У міському бюджеті на 2019 рік на басейн заклали 5 мільйонів.

У Хриплинській промзоні на майбутнє запланували великий індустріальний парк. Для цього в бюджет заклали кошти на викуп земельних ділянок на тій території.

 

Грандіозні плани

Міська рада, за словами Сусаніної, планує також капітальні витрати на будівництво освітніх закладів. Згідно з фінансовим документом, 25 млн. передбачено на проект і будівництво дитсадка у мікрорайоні Каскад, трохи більше – на завершення робіт у ЗОШ приміського Хриплина. На будівництво ЗОШ №6 в мікрорайоні Опришівці заклали 10 млн., ще 5 млн. – на добудову корпусу ЗОШ №6 у мікрорайоні Пасічна. Понад 6 млн. заплановано витратити на ремонтно-реставраційні роботи в корпусі ЗОШ №7, а 13 млн. – на завершення роботи в дитсадку на вул. Хоткевича, 11А.

13 млн. грн. планується спрямувати на реконструкцію народного дому «Княгинин», в якому функціонує «Новий театр», що також фінансується з міського бюджету. За 15 млн. відремонтують приміщення Центрального народного дому на вул. Шевченка, яке, за  словами Марцінківа, тоді зможе сміливо конкурувати з філармонією.

Серед видатків на культуру передбачені також кошти на будівництво пам’ятників. Зокрема, за 1,5 млн. у місті наступного року має з’явиться пам’ятник Роману Шухевичу та воїнам-захисникам.

Обіцяють замінити всі вікна, ліжка та меблі, відремонтувати санвузли в палатах міського пологового будинку, а також завершити ремонт у центральній міській клінічній лікарні.

Активісти, які стежать за міськими грошима, часто критикують владу за закритість процесів вибору грандіозних фінансових вливань міста. Про це стосовно бюджету наступного року говорить і член правління «Антикорупційної платформи» Тарас Случик. Він зазначає, що незрозуміло, згідно з якими критеріями міська влада обирає перелік об’єктів, що фінансуватимуться з бюджету розвитку.

«Звідки беруться ці об’єкти, чи є обговорення по них? Наприклад, у Тернополі, де міський голова також «свободівець», він презентував проект, в якому зазначив перелік об’єктів, що будуть фінансуватися з бюджету розвитку. На зустріч запросили всіх: керівників ОСББ, депутатів, експертів, науковців тощо. У нас же депутати отримали перелік цих об’єктів за день до голосування. Незрозуміло, чи співвідносяться вони зі стратегією розвитку міста, чи є якась логіка?» – критикує закритість процедури обговорення майбутніх грандіозних проектів Івано-Франківська активіст.

 

Мільйони – у статути КП і мізер – на історичну спадщину

Під час обговорення проекту бюджету на 2019 рік депутат Іван Гарасимко зазначив, що 6,5 млн. грн., які запланували на збереження історичної спадщини, – мізерна сума. Депутат Мстислав Тарас також висловив думку, що цих коштів замало. І додав, що навіть цих кілька мільйонів варто вкладати не в косметичний ремонт фасадів, а у збереження історичних будівель, що є небезпечними для містян.

На такі зауваження дала пояснення Вікторія Сусаніна. За її словами, у місті – брак спеціалістів, які можуть професійно виконати реставраційні роботи. І якщо знайдеться підрядник, який добре робитиме реставрацію пам’яток, то видатки на збереження архітектурної спадщини міста збільшать. Наразі ж продовжать реставрувати фасади на тих вулицях, що позначені на карті популярних туристичних маршрутів міста.

Не підтримали депутати й пропозицію Герасимка вдвічі збільшити депутатський фонд. Натомість проголосували за збільшення надбавок меру та його заступникам. З січня Марцінків і команда отримуватимуть доплати у розмірі 50% від посадового окладу з врахуванням доплати за ранг і вислугу років. Крім того, їм передбачена допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, преміювання за результатами праці до державних та професійних свят.

Значні фінансові вливання з міського бюджету відчують комунальні підприємства. Їхні статутні капітали поповнять на понад 130 млн. гривень. Найбільше отримають ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» (25 млн.) та КП «Електроавтотранс» (20 млн.). По 15 млн. дадуть КП «МІУК», КП «Івано-Франківськводоекотехпром», КП «Простір інноваційних креацій «Палац».

Антикорупціонер Случик заначив, що попри значні фінансові вливання у статути комунальних підприємств міста, в бюджеті не передбачено їхнього аудиту: «У Львові міська рада, збільшуючи статут КП, попередньо наймає незалежного фінансового аудитора».

Про небажання влади перевірити роботу комунальних підприємств написав у Фейсбуку і депутат Гарасимко: «Дивна ситуація… Депутати міської ради на ефірах і зустрічах з людьми роблять рішуче обличчя і заявляють, що вони за прозорість процесів. Але коли доходить до діла, мовчки опускають голову і голосують так, як треба ляльководам. Ще 22 серпня, я подав проект рішення «Про порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядових рад в комунальних підприємствах Івано-Франківської міської ради». Дотепер секретаріат міської ради не наважився включити його в порядок денний. Сьогодні я спробував включити це питання в порядок денний з голосу, але «за» проголосувало аж 9 депутатів».

 Виклик владі

Експерт з бюджетних питань Асоціації міст України Юрій Стефанчук зазначає, що пересічний містянин не відчує дефіциту бюджету, адже всі виплати і пільги збережуться. «Це більше виклик для самої влади, адже із запозиченнями збільшується кількість зобов’язань. Задля темпів утримання розвитку, про які влада заявила на початку своєї каденції, думаю, місто розуміє, який потрібно прийняти бюджет, аби ці темпи утримати, й буде більше працювати над його наповненням», – зазначає він.

Стефанчук пояснює, що наразі в уряді зберігається тенденція до зменшення дохідної частини міст. Наприклад, розглядається питання скасування пайової участі як один із видів податку. «Якщо такі зміни у бюджетний кодекс внесуть, то місто втратить близько 35 млн. доходу на рік. Не забуваємо, що Івано-Франківськ – на передових місцях серед інших українських міст по розбудові», – наголошує експерт.

На завершення додамо, що у поточному році дефіцит міського бюджету був уп’ятеро менший, ніж закладено на наступний, і становив приблизно 100 млн. гривень. Хочеться сподіватися, що сміливі наміри міської влади не надто відіб’ються на пересічному франківцеві.

Юлія КАНЮС

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!