Фортеця Пнів: ворота в Карпати

У п’ятницю, 13 жовтня, на території Пнівського замку змагалися юні лицарі. Місце обрали невипадково: розвалини старої фортеці якнайкраще відтворюють атмосферу середньовіччя. Невдовзі замок мають намір відреставрувати, створити відповідну інфраструктуру, щоб привабити сюди ще більше відвідувачів.

Лицарські бої

Цьогоріч до Дня захисника України у Пнівському замку, який є символом визвольної боротьби, провели перший дитячий лицарський турнір. За перемогу змагалися чотири команди по десять чоловік. Організатор дійства, керівник гуртків Надвірнянської районної станції юних техніків Ігор Гаврилюк розповідає, що костюми діти створювали самі, власноруч плели й кольчуги.

«Ми проводимо лицарські забави, щоб показати дітям, як їхні ровесники жили 500 років тому, коли не було телебачення, інтернету, мобільних телефонів та інших технологій, чим вони займалися у той час, як бавилися, які були ігри», – зауважує педагог.

Відповідний антураж забезпечили за допомогою щитів, прапорів, кольчуг, лицарських обладунків, музики та виступу скакових коней. Кожну гру приправляли легендами, пов’язаними з Пнівським замком та його історією. На захід запросили й учасників АТО, щоб довести, що лицарі у наш час також є, вони не зникли і захищають цілісність країни на сході.

Легендарні переходи

Фортеця розміщена поряд з Надвірною, у селі Пнів. Будівництво її розпочалося ще у другій половині XVI ст. феодалами Куропатвами, які володіли великою кількістю землі в цій окрузі. Замок був захоплений та сильно зруйнований повстанцями під командуванням Семена Височана восени 1648 року. З часом фортецю перебудовували, пристосовували до інших потреб, але все ж не вдалося перешкодити її занепаду – споруда з часом руйнувалася. На початку ХІХ ст. фортеця залишається повністю порожньою.

Попри все, деякі частини замку збереглися і донині. Заїзд на територію нині перекопаний, бо всілякі загорожі, які неодноразово встановлювали, не допомагали. Відпочивальники заїжджали автомобілями, а після себе залишали купи сміття.

Зліва від входу – західна вежа, її планують відбудувати: звести ще один поверх, встановити двері, вікна, підлогу, облаштувати зал для засідань або ж виставковий зал. Далі буде перехід на оглядовий майданчик, адже звідси гарно видно гори. Надвірну ж називають «воротами в Карпати».

Дослідники замку вважають, що всі його вежі були з’єднані між собою підземними переходами. Відтак фортеця була майже неприступною, адже у разі нападу таємними переходами можна було швидко переправити зброю чи вивести людей. А ще, кажуть, замок був сполучений з іншим, тим, що у центрі Надвірної, у парку ім. Івана Франка.

Ще одна легенда оповідає, що був хід і до Манявського скиту, щоб у випадку небезпеки була можливість втекти в зовсім іншу місцевість, на витоки іншої річки, де можна безпечно спуститися і заховатися. А історики все-таки схиляються до думки, що легенди ці існують не просто так і для них є реальне підґрунтя.

Відновлення твердині

Минулого року проект щодо реконструкції Пнівського замку «Великі зміни малими кроками. Замок Куропатви ХVІ століття у селі Пнів» став одним із переможців на обласному конкурсі проектів, відтак його реалізуватимуть за підтримки Надвірнянської міськради (150 тис. грн.), Надвірнянської райради (250 тис. грн.), Пнівської сільради (100 тис. грн.) та Івано-Франківської облради (400 тис. грн.). Загальна сума – 900 тисяч. Ще орієнтовно 1,5 млн. грн. передбачено на протиаварійні роботи задля збереження тієї частини замку, яка постійно підмивається потічком Підзамче, розповідає начальник відділу культури Надвірнянської РДА Олександр Зварчук.

Понад три місяці тривали перемовини з Міністерством культури, необхідно було зібрати всі погодження. Розробили також проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, щоб закріпити землю за будівлею Пнівського замку. Рішенням сесії Пнівської сільської ради передбачено відведення гектара землі – це територія замку і невелика частина поза його межами. Роботи з відновлення розпочнуться вже наприкінці жовтня, їх планують завершити до кінця цього року або ж на початку наступного.

У планах – відбудова в’їзної вежі замку, реконструкція муру між західною і  в’їзною вежами. Ініціатори проекту сподіваються, що за два-три роки значну частину історичної пам’ятки вдасться відновити і Пнівський замок стане одним з найцікавіших туристичних об’єктів в Івано-Франківській області.

Крок у майбутнє

Координатор проекту, директор Надвірнянського туристично-інформаційного центру Володимир Гринішак зауважує, що роботи з відновлення Пнівського замку ведуться відразу у двох напрямках. Перший, локальний – це створення мінімального туристичного продукту на основі Фортеці Пнів. Він передбачає відновлення західної вежі, створення інформаційного пункту, а також місця, де б у майбутньому працювали екскурсоводи, науковці, обслуговуючий персонал.  «Ми пройшли дуже багато етапів, наразі очікуємо на останнє погодження від Міністерства – дозвіл на будівництво», – зауважує Гринішак.

Частину робіт планують завершити вже до кінця року. Тож невдовзі тут можна буде продавати туристичну, рекламну продукцію, сувеніри. Це буде початковим етапом, щоб продавати бренд «Пнівський замок» або «Фортеця Пнів», сподівається пан Володимир. «Про нього багато говорять, але жодних дивідендів від цього район поки що не має», – підкреслює координатор.

Ще один перспективний напрямок – створення центру спадщини Фортеці Пнів. Він передбачає розробку масштабного продукту, який буде великим магнітом для туристів. Це буде інтерактивне місце, де поєднані сучасні технології та історичне минуле цього місця. Така собі інтерпретація історії – як жили люди у часи функціонування замку, як він будувався, все, що з ним пов’язано – представлена за допомогою відео, голограм, проекторів тощо.

Окрім того, на території замку буде можливість для створення закладів громадського харчування, магазинів, запланована інфраструктура для паркування автомобілів і великих автобусів. «Ми плануємо приймати дуже велику кількість туристів. Тих, які їздять у «Буковель» і наситилися тими речами, які пропонують по дорозі», – наголошує координатор проекту.

Щоб повністю відновити замок, необхідні мільйони доларів. Але в Європі замки такого типу вже не відновлюють – їх консервують, зберігають для нащадків у такому вигляді, як є, акцентує Володимир Гринішак. Крім того, реального зображення Пнівського замку, такого, яким він був колись, немає. Є лише ілюстрації у старих книжках, які іноді доводиться вишукувати далеко за межами України. Як немає і ґрунтовних досліджень науковців щодо Пнівського замку.

Тож пріоритетним напрямком є саме збереження фортеці. А також дослідження таємних ходів під нею та з’ясування, де саме був розміщений палац. І вже на основі цього – створення візуальних інтерпретацій, які допоможуть наочно відтворити минуле для майбутніх поколінь.

Ірина ФЕДОЛЯК