Іноді мені здається, що для наступної репліки у розмові я не зможу зв’язати слова у речення, навіть у якесь неповне і односкладне, хай би що ці терміни означали. Усвідомлено мені потрібно було би багато часу, щоб з’єднати докупи відмінки, часи і всі інші речі, які можуть у мові знадобитись. Докладніше >>

Був кінець зими чи початок весни. Я не знаю, тому що у штаті Флорида, містечку Гейнсвіл, завжди хороша погода. Коли ж температура падає до двадцяти, місцеві, мексиканці і кубинці одягають російські шапки-вушанки, люди ховаються по кафешках жвавіше і гроші витрачають охочіше. Докладніше >>

Дивлюсь на агресивну політику мусульман, на пасивну щодо повальної її колонізації азіатами Європу, на боротьбу за ресурси і все таке. Часом цього аж забагато, як на планету такого розміру, і мені здається, що вкотре вже ми приречені. Але я вважаю себе людиною, яка любить  і цінує пригоди. Тому втішаю себе думкою, що, незважаючи ні на що, життя моє і ще кількох поколінь буде вже точно насичене масштабними подіями, що саме по собі не є погано. Докладніше >>

Докладніше >>

Докладніше >>

Я повертався з заходу додому, на південь. Змінював два найлогічніших в Україні напрями туристичного обміну людськими ресурсами. Море і гори. Типова подорож. Пустий вокзал Івано-Франківська, куди мій потяг запізнився на сорок хвилин, нові, побудовані вже у незалежній Україні вагони, де полиці купе стали коротшими і зникла поличка-сітка для особистих речей, щілина у зачиненому вікні, слухаючи свист якої, починаєш думати про менінгіти, гайморові пазухи, застуди, обструктивні бронхіти й ангіну. Розлючені на тебе, на себе, на життя провідники Одеської залізниці. Докладніше >>

То був перший справжній сніг за південну зиму. Багатьом здається, що в нас взагалі весь час тепло, але насправді південь, як і північ – локації, що не впираються у один абсолют. Навпаки ж, це місця діаметрально різних погодних умов, мінімально сприятливі для виживання. Як фізичного так і духовного. Докладніше >>

У мене є троє друзів. Стосунки з двома мене розвивають, а з третім засмучують, тому останні я мав припинити. Адже сама суть дружби є те, що люди одне одного покращують і мотивують до самовдосконалення, а не навпаки. Докладніше >>

Ми сідали в автобус з автовокзалу Івано-Франківська, коли я дуже чітко побачив калюжу крові та її сліди на бордюрі і під ним. Я просто відчув, як когось тут вчора товкли об асфальт обличчям. А за півтори години ми прибули у Бучач. Майже пусте місто, де більшість населення на службах у котрійсь із церков, віддає спокоєм.   Докладніше >>