Втрачене покоління інформаційних війн

Втрачене покоління інформаційних війн

Іноді мені здається, що для наступної репліки у розмові я не зможу зв'язати слова у речення, навіть у якесь неповне і односкладне, хай би що ці терміни означали. Усвідомлено мені потрібно було би багато часу, щоб з'єднати докупи відмінки, часи і всі інші речі, які можуть у мові знадобитись. Багато моїх вчителів, чи, як вони люблять, щоб їх назива Докладніше >>

Мій американський колективізм

Мій американський колективізм

Був кінець зими чи початок весни. Я не знаю, тому що у штаті Флорида, містечку Гейнсвіл, завжди хороша погода. Коли ж температура падає до двадцяти, місцеві, мексиканці і кубинці одягають російські шапки-вушанки, люди ховаються по кафешках жвавіше і гроші витрачають охочіше. Я сидів надворі, біля бібліотеки свого коледжу. Сиджу, грію на соне Докладніше >>

Пильнувати

Пильнувати

Дивлюсь на агресивну політику мусульман, на пасивну щодо повальної її колонізації азіатами Європу, на боротьбу за ресурси і все таке. Часом цього аж забагато, як на планету такого розміру, і мені здається, що вкотре вже ми приречені. Але я вважаю себе людиною, яка любить  і цінує пригоди. Тому втішаю себе думкою, що, незважаючи ні на що, життя Докладніше >>

Дискредитація

Дискредитація

Першоапостольська церква, такою, як вона мала бути, цільна будівля, розпалась на дві частини, на римську і грецьку, католицьку і православну, у 1054-му.  Ну, і там, ви знаєте, монархії, торгівля, святі війни, останні спроби відбити гріб Господній. Наступна велика подія для Церкви відбувається у 1517 році.  Мартін Лютер прибив на ворота Докладніше >>

Бути задоволеним

Бути задоволеним

Знайомі нещодавно запросили мене взяти участь у одному заході. Треба було їхати у столицю, знайомитись там з людьми, посміхатись, звикати до ліжка, їхати назад. Я не вирішував, а  просто сидів і дивився, як ваги у моїй голові хитались: на бік конференції і на бік скніння вдома. Чесно, думав, переможе друге. Але врешті в битву вв’язалас Докладніше >>

Відмова тікати

Відмова тікати

Я повертався з заходу додому, на південь. Змінював два найлогічніших в Україні напрями туристичного обміну людськими ресурсами. Море і гори. Типова подорож. Пустий вокзал Івано-Франківська, куди мій потяг запізнився на сорок хвилин, нові, побудовані вже у незалежній Україні вагони, де полиці купе стали коротшими і зникла поличка-сітка для особистих Докладніше >>

Жоден про те не шкодує

Жоден про те не шкодує

То був перший справжній сніг за південну зиму. Багатьом здається, що в нас взагалі весь час тепло, але насправді південь, як і північ – локації, що не впираються у один абсолют. Навпаки ж, це місця діаметрально різних погодних умов, мінімально сприятливі для виживання. Як фізичного так і духовного. Моя група більшістю голосів вирішила, Докладніше >>

Залізо залізо гострить

Залізо залізо гострить

У мене є троє друзів. Стосунки з двома мене розвивають, а з третім засмучують, тому останні я мав припинити. Адже сама суть дружби є те, що люди одне одного покращують і мотивують до самовдосконалення, а не навпаки. Коли хтось не хоче боротись і відмовляється розвиватись, з якогось моменту потрібна неабияка мотивація, щоб тягти його за собою Докладніше >>

Гармонія

Гармонія

Ми сідали в автобус з автовокзалу Івано-Франківська, коли я дуже чітко побачив калюжу крові та її сліди на бордюрі і під ним. Я просто відчув, як когось тут вчора товкли об асфальт обличчям. А за півтори години ми прибули у Бучач. Майже пусте місто, де більшість населення на службах у котрійсь із церков, віддає спокоєм.   Пацани на річці йду Докладніше >>