Як добре ви знаєте своїх друзів? Як глибоко розумієте близьких? Бувало у вас таке, що розумієте людину з пів слова? Або закінчуєте фрази один одного? А як щодо співпереживання, коли не треба слів? Чи можна всі ці речі вважати справжніми, особливо, коли з часом суперрозуміння зникає? Або коли розуміння нема з самого початку, чи можна його знайти? Докладніше >>

Заходить вона у двері, і я звертаю на неї увагу. Не тільки я, а й увесь зал. І не те, щоб вона була красунею чи її одяг чимось вирізнявся. Та є у ній щось таке невловиме… Очі дивляться в конкретну точку, обличчя розслаблене, осанка рівна. Вона чітко знає, куди йде і, мабуть, чого хоче. Про таких людей кажуть – “впевнена”. Зізнаюсь собі, що хотіла б бути схожою на неї. Докладніше >>

Ми здатні обрати собі людину для життя як забаганку чи просто кого-небудь, бо вже «час прийшов». Погодьтесь, не найкращий варіант – прожити життя з кимось, хто просто трапився на життєвому шляху. Обираючи собі партнера, ми часто розмірковуємо раціонально: він не курить, не п’є, добре заробляє і має той потенціал, який здатен гори звернути! Але час показує, що ніщо не є сталим, люди, звички і характер змінюються. Докладніше >>

Скільки разів за життя ми відчуваємо дуже сильні емоції до людини? Згадай, вперше це було в першому класі. Чи в садочку? Перший, хто заслужив твоєї уваги – яким він був? Як швидко змінювався простір навколо з його появою! Серце, ніби скажене, відбивалося в вухах глухим гупанням, і ти вже нічого не чув. Думки кудись зникали, лице ставало багряним. Це тривало кілька місяців? Чи кілька років? Докладніше >>

Про маму написано багато статей, віршів, заспівано багато пісень. Чимало людей стали відомими саме завдяки підтримці мами. Саме слово «мама» уособлює образ людини, який у всіх нас асоціюється з любов’ю. Чи не так? Але чи замислювалися ви, чому так і як саме те, як люблять нас наші батьки, впливає на нашу поведінку в дорослому житті? А якщо ці батьки б’ють свою дитину чи морально принижують? Докладніше >>