Про маму написано багато статей, віршів, заспівано багато пісень. Чимало людей стали відомими саме завдяки підтримці мами. Саме слово «мама» уособлює образ людини, який у всіх нас асоціюється з любов’ю. Чи не так?

Але чи замислювалися ви, чому так і як саме те, як люблять нас наші батьки, впливає на нашу поведінку в дорослому житті?

А якщо ці батьки б’ють свою дитину чи морально принижують? Або якщо просто не вірять в успіх своєї дитини? От у цьому випадку як ми розуміємо любов?

Але давайте про все по черзі.

Уявіть, що ви недавно народилися. Ви – зовсім маленька крихітка, яка ще не може про себе подбати, лежите в ліжечку і бачите, як великі фігури (мама і тато) приходять і дають вам їсти, зігрівають, коли вам холодно, розраджують, коли сумно.

Як би ви дивились на цих істот? Звісно, як на якесь диво! Як на Вищих створінь, які дбають про вас! Таким чином формується довіра, розуміння безпеки і взаємовідносин людини зі світом.

Далі ви ростете і бачите, як батьки вміють те, чого не вмієте ви. Вони сильні, розумні, можуть все, що захочуть! А ви цього не можете і не вмієте. От мама вправно прасує, а дівчинка тільки спостерігає за процесом. А тато майструє табуретку, а маленький хлопчик, намагаючись повторити за батьком, забив собі пальця… Діти починають “мавпувати” поведінку батьків, адже хочуть бути подібними на сильніших і розумніших!

Але так відбувається не тільки з хорошими речами, а й із поганими. Батько ігнорує мамині прохання – і я буду робити так само. Мама придирається до кожного татового кроку – значить це правильно, і я так буду поводитись.

Живучи зі своїми батьками під одним дахом, ми перебираємо, копіюємо, як потрібно поводитися і любити все на світі: себе, свою половинку, своїх дітей, Бога. Ми переймаємо і погане, і добре, втілюючи це потім у своїй сім’ї.

Ви, мабуть, і самі помічали, що в підлітковому віці поведінка мами чи батька здавалася вам безглуздою, незрозумілою. Але будучи дорослими, живучи вже зі своїм партнером, ви ловили себе на тому, що поводитесь точно так, як вони!

“О Боже! Я говорю точно, як моя мама!” чи “Я поводжусь, як мій батько!” – лунають думки у вашій голові.

Так, часто ми перебираємо не найкращу їх поведінку. Але хороша новина в тому, що це не риси характеру, а отже, їх можна змінити, доклавши зовсім небагато зусиль.

По-перше, усвідомте, піймайте себе на тому, яку поведінку ви «змавпували» і від кого – від мами чи від батька. Саме усвідомлення поведінки, яка вам не подобається, – велика частина зміни. За таким самим принципом позбуваються від будь-яких залежностей, усвідомлюючи, що залежність є.

Друге – проаналізуйте, в яких ситуаціях проявляється така поведінка. Можливо, під час сварки, чи коли на вас кричать, або коли ви лежите вранці на ліжку чи просто коли протягом дня вас тривожать певні думки. Це дасть вам змогу піймати себе «на гарячому», коли ви будете так поводитись наступного разу.

Третє – подумайте, якою поведінкою ви б хотіли замінити ту, що вам не подобається. Уявіть себе в реальній ситуації вже з новою реакцією, новою поведінкою. Можливо, є щось, що допоможе вам нагадати про це? Якийсь предмет у домі чи прикраса? Те, що буде нагадувати про нову поведінку щоразу, коли ви дивитиметесь на це чи торкатиметесь цього.

Четверте і останнє – практикуйте нову поведінку щоразу, як виникатиме схожа ситуація. Не падайте духом, якщо ви зреагували по-старому, пробуйте знову. Це як кидати палити, ви постійно нагадуєте собі: «Я вже не палю», коли хочете взяти цигарку. Так, це вимагає зусиль, проте через деякий час ви помітите, що і бажання зникло.

Ця практика є дуже дієвою з докладанням певних зусиль протягом місяця-двох.

І не бійтесь змінювати себе! Ставайте кращими. Ставайте більш свідомими. Адже саме так ми здатні змінити світ.

Бажаю вам любити так, як вам хочеться, і жити повним життям!

Для персональних консультацій шукайте мене у Facebook: Ievgeniia Kartushova, телефон 066-869-9101