Сніг насмішкувато рипить під ногами. Вулиці пусті, холодні та мовчазні. Ліхтарі борються із нічним сном, показуючи йому безвольну дорогу. Мороз вимальовує чудернацькі візерунки і стукає у шибки вікон, нав’язливо просячись усередину. Місто окутала тиша, і тільки де-не-де чується щирий сміх дітей, які ще не полягали спати. Таку трепетну атмосферу зимового дива створює в моїй уяві Різдво, яке було з дитинства моїм улюбленим святом. І мені враз ставали неважливі всі мої дитячі проблеми та переживання. Я була в очікуванні… Докладніше >>

      Я завжди знала, що не можна розраховувати на фортуну. Тепер я зрозуміла, що це насправді вигадка для лінивих. Успіх не приходить просто так і не з’являється з нічого. Він обирає особливих. Не тому, що йому так хочеться, а тому, що вони цього заслуговують. Вірити у казку, ви знаєте, замало, потрібно створювати її самим. Докладніше >>

У наш час так важко бути незалежному. Незалежному від думок, обставин та людей. Але, власне, що таке незалежність? Підпис на папері чи, може, вічна причина боротьби українського народу? Напевне, багато хто вважає, що розуміється на цьому, вдається до деталей і задовольняється ілюзіями. Мовляв, нам є чим пишатись: ми вже двадцять три роки живемо у незалежній державі. Але, мабуть, все це тільки на папері і згідно з законодавством. Докладніше >>

Ілюзії, породжені творчою уявою, набагато яскравіші, ніж виснажлива проза сірих буднів. Моя проза буде цілковито відрізнятись від прози інших людей, але це буде мій власний світ, який створю я сама. Звичайно, я впускатиму туди тільки вибірково, мабуть, влаштую все-таки кастинг на головну роль. Мені не потрібні зайві пішаки, які, швидше за все, не матимуть до мене безпосереднього стосунку взагалі. Я люблю точність і лаконічність. В усьому. І в людях теж. Докладніше >>

Нас ніколи не вчили головному. Не вчили, як справитись з думкою про те, що твоєї матері вже немає серед живих. Як пояснити маленьким сестричкам, що мама назавжди покинула їх. Як переконати дітей у тому, що їй на небесах буде краще, і як зуміти повести себе спокійно і стримано, коли всередині ти розриваєшся на шматочки. Докладніше >>

Злих людей я майже не знаю. Правда, одного разу я зустріла одного такого чоловіка, спершу злякалась, а потім зрозуміла, що він просто нещасний. Я ще не бачила настільки великого болю в очах, які вже давно не вірять у щось світле. Вони затьмарені дурними стереотипами, хоча насправді прагнуть тепла більше, ніж це можна взагалі уявити. Він знав, що коли люди добрі до тебе, то зрештою доведеться за це розплачуватись. Докладніше >>

       Поставте це саме запитання дитині, яка цього року йде вперше до школи і яка, як ніхто інший, хотіла відчути своєю маленькою долонею батьківське тепло і мужність. Чи потрібна ця війна мамі, котра за цей короткий період постаріла на десять років, сидячи біля телевізора і стираючи кнопки на телефоні. Чи потрібна ця війна дівчині, яка от-от мала виходити заміж за кохану людину, а тепер не знає, де знайти сухе місце на подушці. Докладніше >>

  Війна не тільки забирає життя людей, але й відділяє нас від тих, з ким раніше ми були одним цілим. Спочатку ми зустрічаємо людей, які змінюють наше життя, самі того не усвідомлюючи, а потім спокійно зраджують нам. І я цьому не виняток. Докладніше >>