Популісти дуже небезпечні для суспільства. Вони апелюють до страхів та надій людей, подразнюючи такі риси, як лінь, жадібність і навіть зневіру. Вони обіцяють те, чого дуже сильно хочеться, але зробити неможливо. При цьому вони це роблять дуже красиво і майстерно. Можуть розвісити привабливу зовнішню рекламу, надрукувати тисячі переконливих листівок чи викупити ефір на телебаченні. Насправді ж політики-популісти роблять велику шкоду, бо вбивають у людей надію. Після чергового витка популізму на чергових виборах, коли здається, що гірше вже бути не може, політики демонструють нам нові горизонти обману та захмарних обіцянок.

Кандидати та їхні консультанти, граючи у свою гру з виборцями, так захоплюються нею, що не відчувають, як очікування виборців кардинально перевищують реальні повноваження навіть чинних депутатів та міських голів. А після їхніх щедрих обіцянок (точніше, їх невиконання) у громадян починає зникати довіра до влади, і її непросто відновити. І так повторюється по колу на кожних виборах.

Популісти вбивають довіру громадян через свої улюблені інструменти – білборди, короткі відеоролики та різнокольорові флаєри. Це все носії політичної реклами,  функція якої – не донести інформацію до виборців, а лише включити всередині кожного з них якийсь зі страхів чи надію на щось. Адже офіційного документа – передвиборчої програми – політики на місцеві вибори не передбачили. А якщо офіційного документа немає, то й спитати потім буде складно, де безкоштовна медицина, робочі місця, низькі тарифи та контрактна армія.

Цьогоріч організовані в партії угрупування популістів вибрали для себе теми, які болять кожного громадянина. А якщо болять, то значить викликають емоції. А якщо проблему сприймати емоційно, то значить маніпулювати нею дуже легко.

Вихід за рамки повноважень

Поки Україна воює з Російською Федерацією, тут, в тилу, політики, які балотуються в органи місцевого самоврядування, вирішили погратися на темі війни і пропонують контрактну армію. Складається враження, що кандидати в мери та майбутні депутати місцевих рад вирішили ще й створити собі окрему міську армію та набирати туди солдатів за контрактом. Адже питання війни та армії – це не питання місцевого самоврядування, а питання уряду, президента і парламенту. Тому або кандидати вирішили організувати приватні армії в кожному окремо взятому місті, або (що набагато ймовірніше) вони просто обманюють виборця і навіть цього не соромляться. Отже, голосуючи за партії, що просторікують зараз про контрактну армію, ви голосуєте або за латентних сепаратистів, або за лицемірних маніпуляторів.

Тарифи – здається, найпопулярніше слово у кожній сім’ї, особливо з настанням осені. У всі роки незалежності України опозиція, незалежно від кольору, вимагала їх зниження, а влада через складну економічну ситуацію завжди їх піднімала. Тому борди з вимогою зниження тарифів, встановлення справедливих чи чесних тарифів є в арсеналі кожної відомої партії. Дарма, що органи місцевого самоврядування не надто впливають на встановлення тарифів на газ, електроенергію та воду. Проте насправді така політична реклама хіба що показує справжнє бажання кандидатів потрапити в крісло, яке реально впливає на формування тарифів.

 

Безплатний сир у мишоловці

Інші кандидати та партії люблять обіцяти безкоштовні медицину й освіту. Мало того, що вони не уточнюють, яку саме безкоштовну медицину чи освіту мають на увазі, вони ще й забувають повідомити, що це можливо тільки за наші з вами гроші. Адже, по суті, кандидати обіцяють, що державний або місцевий бюджет профінансує ці послуги з наших податків. У нас з вами просто заберуть ці гроші не в поліклініці чи в шкільній їдальні, а ще коли ми платимо різні податки та збори. Якщо поставити такому кандидату запитання: «А хто саме оплатить безкоштовні медицину та освіту?», то в деталях виявиться, що нічого безкоштовного немає.

На темі капітального ремонту доріг в Івано-Франківську виграються вже не перші вибори і точно не останні. Якщо бути відвертим, то політична партія чи навіть народний депутат не можуть будувати дороги. Бо якби народний обранець це робив, то міг би потрапити у в’язницю за корупцію. Насправді ж, кандидати в депутати місцевих рад чи на посади міських голів можуть обіцяти встановити певні стандарти якості, провести прозорий та відкритий тендер, організувати пильний контроль. Все решта – маніпуляції від лукавого.

Також деякі кандидати за свої гроші ставлять лавочки, урни для сміття, дошки оголошень та дитячі майданчики, що насправді мало б здивувати людей. Адже більшість кандидатів ніколи до цього не займалися благодійністю і навіть не знали, що в мешканців будинку є такі проблеми. Проте місцеві політики надіються, що в кабінці для голосування у виборця активізується відчуття вдячності, і саме це буде керувати його вибором. Тобто політики грають на людських емоціях замість того, щоб грати на вирішенні системних проблем у місті.

 

Як вилікувати передвиборчий популізм

Деякі унікальні кандидати пішли ще далі й, здається, будують окрему державу в місті. Зокрема, обіцяють створити мережу аптек та антикорупційне бюро. Жодний орган місцевого самоврядування у світі не має комунальної мережі аптек, хіба лише для легалізації підкупу малозабезпечених верств населення. А от створення місцевого антикорупційного бюро більше схоже на бажання працевлаштувати когось з близького оточення, ніж на реальний метод боротьби з корупцією. Адже в повноваженнях місцевої влади вже є механізм боротьби з корупцією – це спрощення процедур і відкритість у своїй роботі. Все решта придумане політичними консультантами для того, щоб задурити виборців.

Вибирати популістів небезпечно навіть не через те, що вони професійні маніпулятори та брехуни, а через те, що вони можуть почати втілювати те, що обіцяють, рекламуючи себе. Створювати свою приватну на місцевому рівні контрактну армію, зменшувати тарифи, за що з часом нам всім доведеться розплачуватися, будувати дороги, але своїми фірмами, організовувати безоплатну медицину та високі соціальні стандарти, гроші на які забиратимуть не напряму з нашої кишені, але з наших податків.

Популізм можна вилікувати лише одним способом – не вибирати популістів! Адже якщо 25 жовтня обирати депутатів і голів громад лише на основі привабливих рекламних слоганів, то в наступні роки це буде коштувати нам неймовірно дорого. І не тільки грошей. Політики через безкарність за обман можуть почати ні в що ставити і наші життя. Історія такі речі пам’ятає, а ми, на жаль, – ні.

Тарас СЛУЧИК