Прикарпатець Олег Пилип’юк 15 років майструє гуцульські сани без жодного цвяха та за давньою традицією.
За ці роки майстер взявся удосконалювати сани. Також чоловік вирізьблює різні картини, фігури, а торік виготовив перший музичний інструмент, інформує “Суспільне”.
Живе Олег Пилип’юк у Білоберізці на Верховинщині. Щоб добратися до його дому, потрібно їхати на санах. Із його слів, тут такий транспорт надійніший за автомобіль.
“Ні ЗІЛ, ні “Газель” — не завжди проїде, тільки сани й тільки коні, бо ми у такій місцевості живемо, що взимку без санок — ну ніяк! Просто ніяк!” — каже Олег Пилип’юк.
За освітою чоловік — лісник, але захотів спробувати себе у столярстві. Всього навчився сам: купив сани у людей, розібрав їх на частини й за зразком зробив перші залубиці — сани з причепом. Майстер каже, йому одразу все вдалося, тож продовжив справу.
“Сміюся, кажу, що я навчився. В мене інститут, вся школа — у бабиній хаті. Це — бабина хата. Тут я сам навчився. Купили сани, розібрали їх, побачили, які деталі. Щось удосконалили своє, бо є більш сучасні інструменти”, — каже Олег Пилип’юк.
Одні сани можуть прослужити все життя. На залубицях возять людей або використовують у господарстві, щоб привезти сіно, дрова. Від потреб залежить висота і місткість транспорту.
“Колись сани використовували, коли людина помирала — чи взимку, чи влітку — не було важливо. Обов’язково тіло вивозили до цвинтаря на санях, бо казали, що не можна, щоб колесо качалося”, — розповідає Олег Пилип’юк.
Найважливіше у санах — зробити корси — це є нижня частина саней, ними і їдуть по снігу. Інколи на них прибивають металеві шини.
Сани майстер виготовляє з ясена, бука, в’яза — твердих порід дерев, які витримують навантаження.
Чоловік також вирізьблює різні картини, фігури тварин — ведмедів, сов, орлів, оленів. Минулого року вперше зробив музичний інструмент — ріг.
Прикарпатець не тільки виготовляє та різьбить сани, але й вміє маневрувати на схилах. Каже, це — у нього в крові, бо з самого дитинства їздить. В господарстві має двох коней — Леська і Єрмака.