Найкрасивіший чоловік планети за підсумками конкурсу Mister Sea World 2018, актор кіно та театру Богдан Юсипчук днями отримав звання «Холостяк року» від премії Blogger Awards 2021. А родом він із Прикарпаття, точніше, з Косова. Чоловік досить рідко приїжджає на малу Батьківщину, адже має досить щільний графік та амбітні плани. Одним із таких є план отримати «Оскар». Про цілі, проєкти та стосунки Богдан розповів «Галицькому кореспонденту».

– Богдане, не перший рік ви є в Україні серед найзавидніших женихів. А зараз взагалі отримали таку престижну нагороду від Blogger Awards. Плануєте якось виходити з цього статусу?

Думаю, років через два, об‘єктивно. А зараз поки що про це не думав.

Дійсно, крутішого від цієї премії в Україні нема нічого, і емоції словами не передати. Мене часто номінують на різних «холостяків», і, звісно, це приємно. Але цього разу за фаворита можна було голосувати, хоч я дуже сподіваюсь, що організатори визначали не тільки за кількістю голосів, тому що тоді вийде не «Холостяк року», а «Підписники холостяка року» (усміхається).

– А якою має бути дівчина, аби стати вашою дружиною?

Розумієте, ідеал у голові один, а потім виходить геть інше. Важливо, коли на першому місці мудрість. Зрештою, коли серце йокне, то всі критерії до одного місця. Тут серце, а це не математика. В бізнесі я можу розказати, а в стосунках зовсім по-іншому. Інколи перемкне, і ти не розумієш, що сталося. Звичайно, я би міг сказати, що вона має бути красивою, з хорошої родини, заробляти, любити подорожувати, займатися спортом і так далі, але всі чоловіки скажуть те саме.

– А яку б ви хотіли сім’ю?

Я би дуже хотів двох хлопчиків і дівчинку. Хлопці стоятимуть один за одного горою, а дівчинку точно захоче моя дружина. Я бачу по своїй мамі, як їй важко буває з трьома хлопцями: мною, братом і татом.

– Ваша акторська кар’єра досить стрімко розвивається, знаємо, що ви плануєте зніматися в закордонних фільмах. Ви хотіли би все-таки залишитись в Україні чи переїдете за кордон?

Розвиток кар’єри не означає, що я переїду за кордон назавжди. Дуже багато голлівудських зірок живуть і в Австралії, і в Англії, і в Канаді, але знімаються в Голлівуді. Тому це не означає, що я переїду в Америку і залишусь там з кінцями. Жан-Клод Ван Дам, наприклад, у Бельгії живе. Вони всі можуть жити в Європі, а зніматись у Голлівуді. Актори – громадяни світу. Я не думаю, що переїду назавжди за кордон. Я люблю нашу країну, тому весь час бути там не зможу. В ідеалі було б, якби частина роботи була за кордоном, а частина тут, в Україні.

– А що для вас взагалі кохання і чи кохали ви по-справжньому?

Оце ви мені питання дали! (Усміхається). Та напевно, що так. Ну, закоханість була точно, а от чи любов – не знаю. Скажу вам так: всі закохуються, переважно в студентські роки. Я дуже легко закохуюсь, тому і в кохання з першого погляду вірю.

– Чи існує, на вашу думку, дружба між чоловіком і жінкою?

Існує, однак вона потім закінчується сексом (сміється). У мене був зв’язок, який я не можу пояснити. Тієї людини вже немає серед живих, тоді їй було 48 років, а мені – 28. Ця жінка була єдиною, з ким я міг поговорити відкрито. Ми розмовляли по Skype по чотири-п’ять годин поспіль. Наживо бачились лише раз, бо вона жила в Казахстані. Не раз мені казала: «Богдане, у нас вже 5 ранку, я вже лягаю спати». Вона мене дуже сильно підтримувала, особливо, коли я їхав на конкурс Mister Sea World 2018, а за день перед ним вона померла. Це було більше, ніж дружба, вона була мені, як рідна душа, не знаю, чи ще таку зустріну.

– Про фотографії і харизму. Ви були на обкладинках багатьох журналів, як на них потрапити?

Для того, щоб потрапити на обкладинки, я виграв конкурс. Більше нічого не можу порадити. Є обкладинки, де я зі співведучою знімався для проєкту «Життя відомих людей». А щоб потрапити на проєкт, я тричі проходив кастинг. Буває, в житті відбувається якийсь стрибок, коли ти раніше нічого подібного не робив, і раптом тобі пропонують.

– Ви працюєте над різними проєктами. Який саме допомагає вам рухатись до мети? Розкажіть про них.

Працюю зараз над кількома. Запустив стартап: розробляємо гру для віртуальної реальності. Я знайшов інвестора, головного художника, і поки що працюємо над нею. Якщо все буде добре, то через рік ви побачите цю гру. Наступний проєкт – ювелірні вироби у вигляді ручок. Наша фірма називається «Aрбітхром». Це ювелірні вироби, ціна яких стартує від 30-40 тис. доларів за одну. Ручки всипані діамантами, золото-срібло – все, що хочеш, там є. Я є обличчям цього бренду. Ми вже виготовили сім екземплярів, хочемо 12, тоді візьмемось до продажу. У Києві є люди, які вже хочуть продавати їх у своїх крамницях. Робимо також швейцарські годинники, незабаром буде перший екземпляр, вартість якого становитиме 40 тисяч євро.

Також займаюсь організацією сніданків із зірками у ресторанах Києва. Запрошую людей зі світу кіно: режисерів та акторів. Була нагода запросити режисера з Німеччини, який знімав для Netflix. А ще я запустив проєкт «Мафія з зірками», туди приходять холостяки, холостячки, співаки, актори.

Оскільки я постійно знімаюсь у серіалах і фільмах, то вирішив зняти власний серіал про блогерів, вже є сценарій. Це міжнародний проєкт, з українців буду тільки я, однак ще акторів не обирали, віддаємо сценарій на затвердження і віримо в успіх.

– Серіал – міжнародний проєкт, які країни будете залучати?

Плануємо залучити тільки Америку, та й актори будуть звідти. Хоч серіал і буде про блогерів, але роль виконуватимуть професійні актори. Тих, які не мають акторської освіти, будуть одиниці. Є люди, яких беруть із різних причин зніматись у фільмі, а глядачі відчувають, що це випадкові люди, і виходять з кінотеатру. Неможливо втримати глядача, якщо актор без відповідної освіти. Якщо людина не розуміє, що вона робить у кадрі, то про який якісний контент може йти мова? Це жах.

– Зараз українське кіно вийшло на високий рівень. Далі – більше?

Знаєте, наші фільми знімаються за державні кошти, а як буде далі, не знаю. Фільми, в яких я знімався, – а це були ролі в «Гола правда» і «Нереальний КОПець» – зняли за приватні кошти, а стосовно тих, які зняті за кошти держави, то там трошки інша ситуація з фінансуванням. До речі, мій товариш знімає фільм про радянські часи, про те, як на людях ставили експерименти, і він мене на роль не взяв, бо сказав, що в мене обличчя не радянської людини.

– Ви співпрацювали з Жаном-Клодом Ван Дамом. Існує стереотип, що зірки світового масштабу зверхні і токсичні. Чи це насправді так?

Жан поводив себе дуже класно, був максимально добрим, дбав про інших акторів. Він, думаю, вже це перейшов, немає зіркової хвороби в людини. Навпаки, він дуже щирий і відкритий чоловік.

– А з ким ще ви хотіли б співпрацювати?

З багатьма голлівудськими акторами. Захоплююсь Джонні Деппом. Хотів би знятись для коміксів чи в психологічному трилері і бойовику. Дуже зрадів би, якби запропонували роль.

– Часто говорять про різні секрети успіху. А у вас вони є?

Ні, секретів нема. Пахати треба, і все. Люди підсідають на наркотики, алкоголь. Для мене робота – це наркотик. Як тільки бачу, що в мене щось виходить, я починаю йти далі. Бачу, як здаються інші. Власні мотивації надихають, та ще більше мені подобається, коли кажуть, що у мене щось не вийде.

– У житті завжди є ті, хто постійно критикує. Як ставитесь до таких людей?

Це нещасні люди, серед них ще й дурнів багато. Це найбільш сильна організація. Я стараюсь з такими людьми не сперечатись, бо вони переможуть мене досвідом. Розумієте, краще мовчки погодитись. Є таке: «Ніколи не сперечайся з ідіотом, тому що опустишся до його рівня, де він переможе тебе досвідом». Тому хейтери – це індикатор успіху, чим більше в тебе хейтерів, тим краще. Вони дуже мотивують рухатись далі.

– Багато хто мріє стати актором. А що, на вашу думку, допоможе розвинути акторський хист?

Ну, найголовніше, що потрібно виявити, – це те, чи дійсно людина природжена бути актором, чи це лиш імпульс, і чи не нав’язано це ззовні. До мене кілька разів звертались люди, які хотіли бути акторами. Через тиждень вони здувалися. Тому здебільшого це імпульс. Тут треба чітко розуміти, чи акторство – це справді твоє. Зрештою, варто зібрати думки тих людей, які досягли акторської майстерності, проаналізувати їх і дуже добре подумати.

– Ви – зірка. Конкурси, шоу, фільми… Як сприймають рідні вашу зірковість?

Нормально. Пригадую випадок, коли я приїхав додому до батьків, витягнув журнал, де я був на обкладинці. Кажу: «Мамо, мене надрукували на обкладинці журналу», а вона миє посуд, дивиться і каже: «О, класно. Слухай, Богдане, піди купи хліба, бо вдома немає». Тоді я трошки образився, але потім зрозумів, що це було неправильно.

Розмовляла Уляна ПИЛИПЕЦЬ