Чотирьох постраждалих внаслідок минулотижневого вибуху нафтопроводу на Прикарпатті транспортували для подальшого лікування до Німеччини.
На початку цього тижня двох дорослих та двох дітей з важкими опіками доправили з лікарень Івано-Франківська до Центру термічної травми та пластичної хірургії Першого медоб’єднання Львова.
Тут комбустілоги прооперували 35-річного чоловіка. Пацієнт поступив із опіками дихальних шляхів та тіла. Вогонь вразив 45-50% шкірних покривів, з яких 20% — глибокі рани. Чоловікові провели операцію — змертвілі внаслідок опіку тканини видалили і частково одномоментно закрили власною шкірою пацієнта.
Жінку 39 років доправили із 30% опіків тіла вчора. У центрі їй очистили рани, продовжили виконувати перевʼязки та підготували до наступних етапів лікування за кордоном.
Найважчий стан — у дітей. В 11-річного хлопчика — близько 80% опіків тіла, з яких 70% — глибокі рани. У 8-річного хлопчика також близько 80% опіків. З них 75% — глибокі. Обоє з опіками дихальних шляхів.
Упродовж чотирьох днів за пацієнтами цілодобово спостерігали команди відділення анестезіології та інтенсивної терапії дитячої Лікарні Святого Миколая. З ними працювали комбустіологи, хірурги, фізичні терапевти.
Спеціалісти Центру термічної травми та пластичної хірургії стабілізували стан дітей та дорослих і підготували їх для подальшого транспортування до Німеччини.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює