За кілька останніх років Косівський район став фаворитом в освоєнні коштів із обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Майже 80% грошей, спрямованих у цей гірський край за три роки (понад 35 мільйонів гривень), витратили на укріплення берегів місцевих річок і потічків.

Схоже, захист косівчан від повеней видається депутатам облради найбільш важливою справою в охороні довкілля в області. До прикладу, на Калуський регіон з його відомими екологічними проблемами за такий же період було виділено вчетверо менше грошей.

Та чи насправді аж так болить обранців громади, котрі голосують за розподіл екологічних коштів, ймовірне підтоплення обійсть у горян? Чи у мільйонах, які зариваються у габаритні укріплення берегів, може бути присутній чийсь інтерес? Журналісти “ГК” вирушили оглянути роботи, які були виконані за екологічні кошти на Косівщині.

Тонемо у смітті, захищаємось від води

Передовиком серед ОТГ в отриманні коштів з природоохоронного фонду області є Космацька. За період 2016-2018 років ця територіальна громада отримала близько 10 мільйонів гривень. І лише мільйон з цих коштів було витрачено на вирішення однієї з нагальних проблем – вивезення побутових відходів. З цією метою було придбано сміттєвоз. Решту грошей витратили на берегоукріплення.

Загалом сміттєва проблема на Косівщині є суттєвою і невирішеною. У регіоні немає сміттєзвалища чи сортувальної лінії, тож кожна громада вирішує, як позбуватися від сміття, по-своєму. Як розповів голова Космацької ОТГ Дмитро Бербеничук, минулого року з ОТГ 10 місяців не могли вивезти сміття, доводилося його складувати.

«Ми повзали на колінах, аби хтось його прийняв. Ніхто не хотів. Чудом Господнім його взяв Франківськ» (сміття з ОТГ вивозять за 100 км – на полігон у Рибному, що поруч з Івано-Франківськом – авт.), – розповідає Бербеничук.

Така ж історія у інших селах цієї ОТГ – Прокураві і Брустурові. Як наслідок, на Косівщині утворюються стихійні сміттєзвалища, одне з яких ми помітили у Рожнівській ОТГ.

Грудневі жнива

Майже всі так звані екологічні роботи на Косівщині проходять через місцевий відділ капітального будівництва. Саме він є розпорядником коштів і визначає підрядника робіт. В ОТГ ситуація дещо демократичніша, адже підрядника можуть обирати на місці.

За три роки в Космацькій ОТГ запланували спорудити близько десятка берегоукріплень, деякі роботи виконувалися кілька років поспіль, є й такі, що залишилися як проект – тільки на папері.

Розбите на кілька етапів фінансування будівельних робіт завжди викликає низку запитань, особливо, коли дофінансовують такі роботи терміново, наприкінці грудня. Так робили одне з берегоукріплень у Космачі поруч лікарні на річці Тікачі. Щоправда, вузенький, майже обмілілий потік, який ми побачили, важко назвати річкою, проте, як зауважив голова ОТГ, він спричиняє проблеми, затоплюючи розташовану поруч будівлю лікарні.

Як свідчать дані на сайті ProZorro, договір на будівництво берегоукріплювальних споруд Космацька ОТГ і підрядник – фірма «ПМК-77» – підписали 8 вересня 2017 року на суму 235 тисяч гривень. А 27 грудня уклали додаткову угоду, дофінансувавши роботи ще на 1,1 млн. грн. За три дні взимку фірма мала добудувати левову частку берегоукріплення, адже роботи, відповідно до договору, мали бути виконані до кінця року.

Очільник ОТГ Дмитро Бербеничук на наше скептичне запитання, чи встиг підрядник так швидко виконати роботи, ствердно киває головою і каже, що все саме так і було: «Три доби люди робили, не спали. Руки відмерзали, я хотів плакати», – бідкався голова, зауваживши, що фінансування часто додають саме у грудні.

«Скотське відношення. Це зроблено для того, аби людей у тюрми посадити. Дають гроші за три дні до нового року, а потім налітають УБЕЗи, СБУ і шукають», – обурюється очільник ОТГ.

Що цікаво, на рік раніше на цій же річці поруч з лікарнею, як видно з договору на ProZorro, мав бути зроблений капітальний ремонт берегоукріплення і приміщення лікувального закладу за майже 200 тис. грн. Договір також підписали наприкінці грудня. Щоправда, виконував роботи вже інший підрядник – фірма «Дімон-2007». Її засновник – місцевий підприємець і екс-депутат Косівської районної ради Дмитро Копчук. По телефону пан Копчук пояснив, що тоді зробив ремонт лише у лікарні, що було з берегоукріпленням – невідомо. Хоча Дмитро Бербеничук розповідав, що роботи таки велися, ремонтували кусок старого берегоукріплення.

Дофінансування у грудні надійшло й на роботи з берегоукріплення на ділянці Плаюци, які також виконувала «ПМК-77».

У Прокураві в 2017 році теж блискавично зробили берегоукріплення на ділянці Потік. Півмільйони гривень фірма «КС Кремінь» освоїла з 19 до 31 грудня.

В ОТГ пояснюють, що цей об’єкт ще не завершено. Чому закінчення робіт не дофінансували в 2018 році і їх немає в фінансових планах 2019 року – невідомо.

Впливові підрядники

Щодо фірми «ПМК-77», вона неодноразово потрапляла у ЗМІ як підрядник, який освоює великі суми бюджетних коштів. Вона є також лідером з освоєння екологічних коштів на Косівщині – 14,7 мільйона гривень за три роки. Загалом, за останніх 36 місяців, за даними z.texty, «ПМК-77» освоїла бюджетних коштів на понад півмільярда гривень. Фірма надає будівельні послуги.

Формально її засновником є пенсіонерка з села Соколівка на Косівщині Катерина Стефурак. Та за інформацією видання «Наші гроші. Львів», до 2011 року засновником фірми був колишній директор НПП «Гуцульщина» Василь Пророчук. Катерина Стефурак нібито є його тещею. Як вказували «Наші гроші», «ПМК-77» орендує частину техніки в ТОВ «Західноукраїнське інноваційне агентство» Василя Пророчука, номер телефону якого вона використовувала до 2017 року.

Сьогодні ж справи «ПМК-77», як підтвердило нам кілька джерел, ведуть сини Пророчука. Колишній засновник Василь Пророчук є депутатом Косівської районної ради від партії «Батьківщина».

Дотичною до сім’ї Пророчуків є також фірма, що виготовляє проектно-кошторисну документацію на природоохоронні заходи в області, а також документацію з оцінки впливу на довкілля, – компанія «Укртехінжиніринг». Вона ж робила проекти робіт і на Косівщині. Одна з засновниць товариства Світлана Фокшей керує компанією «БМУ-77», засновниками якої є Микола і Василь Пророчуки. Також вона була керівником товариства «Справком», яке минулого року, згідно з даними Youcontrol, мало таку ж юридичну адресу, як і згадана фірма «БМУ-77», а в числі засновників, згідно з історією даних Clarity Project, певний час значилася Ірина Пророчук – ймовірно, дружина молодшого Василя Пророчука.

Ще один депутат від «Батьківщини» – цього разу Космацької ОТГ – Петро Реведжук укріплював берег у присілку Мел на території цієї громади. Його фірма ПТВФ «Вітім» проводила берегоукріплювальні роботи протягом двох років і загалом освоїла майже 1,5 мільйона гривень. До речі, Реведжук є помічником депутата-«батьківщинівця» Івано-Франківської обласної ради Ігоря Яремина.

Засновником «КС Кремінь», що освоїло понад 4 мільйони екологічних коштів на роботах у Косівському районі за останні три роки, є депутат Пістинської сільської ради Василь Пліхтяк. Він також є співзасновником ще однієї компанії – «Косівське РБУ-5», котра виконала такі ж екологічні підряди на Косівщині. І хоч фірма зареєстрована порівняно недавно – у 2016 році, вона за короткий період почала вигравати великі державні тендери. Видання  «Наші гроші. Львів» повідомляло, що у 2018 році «КС Кремінь» за майже 30 мільйонів гривень повинно було збудувати приміщення казарм у Хмельницькому. До речі, у субпідрядники «КС Кремінь» планувало залучити «ПМК-113».

Роботи для виду

У Брустурові, що входить у межі Космацької ОТГ, староста села Іван Гасюк вирішив не завертати в папірці екологічні проблеми регіону, а прямо заявив, що одне з берегоукріплень, яке облаштували у 2018 році, було без потреби.

Мова про берегоукріплення «безіменного» потічка на ділянці Грунь у зазначеному населеному пункті. Роботи тут, згідно з договором на ProZorro, також мали бути проведені з 10 грудня 2018 року. Хоча, за словами Івана Гасюка, їх виконували ще восени того ж року. Це також підтвердили й жителі сусідньої з потічком хати.

«У 2017 році в ОТГ мені сказали, що маю подати два проекти, де потрібно робити берегоукріплення. Я вибрав найбільш проблемні. В одному з них – на присілку Луг – був дуже сильний зсув у 2008 році, від цивілізації відірваними тоді залишилося багато людей. Вирішити проблему приїздив сам міністр з надзвичайних ситуацій. Після чого з держбюджету навіть виділили гроші, але з часом все заглухло. Насамкінець роботи ми якось виконали самі. Уявляєте, як я здивувався, коли кошти виділили на незрозумілий потічок, який нікого ніколи не топив», – пояснює нераціональність берегоукріплення потічка староста Брустурова.

Справді, на місці берегоукріплення важко уявити, що потік може завдати значних проблем навіть кільком оселям, що розміщені поруч. Загалом на укріплення його берегів виділили трохи більше півмільйона гривень. Роботи проводив підприємець Петро Шкондеюк.

На Косівщині родина Шкондеюків не менш відома за родину Пророчуків. У будівельному бізнесі – батько і двоє синів. Як видно зі світлин у Фейсбуці, молодші Пророчуки й Шкондеюки перебувають у товариських стосунках.

За три роки Петро Шкондеюк, виконуючи роботи за екологічні кошти в Косівському районі, освоїв близько 3,5 мільйона гривень. Також подібні роботи виконували фірми Василя Шкондеюка – ПП «Західспецбудтранс-7» та «Глобалресурс», колишня адреса реєстрації якої, згідно з історією даних YouControl, і номер телефону збігається з адресою реєстрації фірми «Косівське мисливське угіддя», засновником якої є Петро Шкондеюк.

Природозахисники пам’ятають прізвище Шкондеюків, як мінімум, з двох причин. В 2015 році на Верховинщині і Косівщині місцеві жителі виступили проти будівництва ГЕС, які нібито мала намір звести фірма, наближена до родини Шкондеюків. Про це повідомляв еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов на сайті «Природа України». У 2018 році природозахисники намагалися забрати з приватної бази «Байка», що належить родині Шкондеюків, бурого ведмедя Юру, який, на їхню думку, утримувався в неналежних умовах. За вимогою активістів державна екологічна інспекція навіть подала в суд на власників ведмедя, посилаючись на те, що в них немає дозволу на утримання тварини. Проте Феміда не дозволила забрати ведмедя Юру в підприємців.

У 2010 році батько і син Василі Шкондеюки були обрані депутатами Косівської районної ради від Партії регіонів.

Підряд для депутата

У Рожнівській ОТГ у селі Хімчин за майже мільйон гривень з екологічного фонду, традиційно виділених наприкінці грудня 2018 року, зробили придорожню канаву. Щоправда, на папері роботи прописали значно пафосніше – як проведення заходів для захисту від підтоплення і затоплення, спрямованих на запобігання розвитку небезпечних геологічних процесів. Перефразовуючи зрозумілою мовою, від підтоплення захищали новеньку дорогу з бруківки. У відповіді на наш інформаційний запит йдеться, що роботи повинні були розпочати 10 грудня, хоча староста села Хімчин Василь Розвадовський у розмові з журналістами озвучив, що їх було завершено ще в листопаді. Від підтоплення дорогу захищала підприємець Надія Мироняк, яка є дружиною депутата Івано-Франківської обласної ради від «Батьківщини» Андрія Мироняка.

До речі, голова Рожнівської ОТГ Сергій Радиш, яка й була розпорядником коштів на втілення цього екологічного заходу, також є депутатом-«батьківщинівцем» Івано-Франківської обласної ради.

У нього намагалися отримати акти виконаних робіт у Хімчині, щоб зрозуміти, чи не вписані у витрати на будівництво дороги ті самі витрати, що й на будівництво придорожньої канави. Додатково намагалися дізнатися, чи була проведена на цьому об’єкті оцінка впливу на довкілля, адже таких документів у реєстрі ОВД не знайшли.

Сергій Радиш пообіцяв надіслати документи поштою, адже під час нашого візиту поспішав на зустріч і не мав часу для їхнього пошуку. Цю вимогу ми також прописали й в інформаційному запиті, однак на момент виходу публікації відповідь отримали лише стосовно ОВД – її, всупереч вимогам закону, проведено не було.

До слова, на в’їзді в Хімчин ми помітили чимале стихійне сміттєзвалище, з яким, як виглядає, ніхто боротися не поспішає.

Еколог Володимир Красноштанов, аналізуючи вказаний екологічний захід, ставить риторичне запитання: «Який екологічний ефект має ця канава? Що і від чого ми нею захистили?» Також пояснює, що такі роботи взимку часто робляться на папері, аби досягнути зимового збільшення їх вартості.

«Якщо зробили у травні, а написали у грудні, то отримали більше», – пояснює еколог.

Підрядник – одне, голова – інше

Дорогою у Шепітську сільську раду нам вдалося застати підрядника робіт, фірму «ПМК-77», на місці. Берегоукріплення на р. Брустурка тут проводять уже кілька років поспіль. Традиційно договір на такі роботи був укладений 21 грудня 2018 року. Голова села Степан Плитчук, щоправда, таких робіт у грудні не пригадав, пояснивши, що підрядник заїхав на об’єкт вже цього року. Натомість прораб будівництва запевнив, що берегоукріплення розпочали робити наприкінці грудня і продовжили в новому році.

Зекономити можна, було б бажання

Міський голова Косова Юрій Плосконос переконує, що берегоукріплювальні роботи у гірській місцевості є справді важливою складовою, але робитися вони повинні мудро й прораховано.

За його словами, якщо розпорядником коштів є міська рада, то намагаються знайти вигідного підрядника. Як приклад наводить місцеве підприємство «Марія». На роботи цієї фірми ми також звернули увагу у загальному звіті по регіону, адже, на відміну від багатьох інших підрядників, фірма освоювала порівняно невеликі кошти – в межах 300 тис. грн. Голова наочно демонструє роботи підрядника й навіть без глибокого аналізу видно, що за кількасот тисяч гривень можна зробити габаритне і кількарівневе берегоукріплення.

Юрій Плосконос також показує оглядовий майданчик, який за приблизно 300 тисяч гривень зробили разом з берегоукріпленням. Необхідне берегоукріплення використали ще й як туристичну атракцію.

Загалом про роботи, де розпорядником коштів була міська рада, косівський мер говорить впевнено. Натомість не хоче оцінювати будівництво берегоукріплювальних споруд на р. Рибниця на вул. Над Гуком, де розпорядником коштів було управління будівництва Косівської РДА. У 2017 році сюди спрямували 1,3 мільйона гривень.

Голова натякає, що район часто намагається нав’язати своїх підрядників і перехопити кошти, зробивши їхнім розпорядником управління капітального будівництва.

«Минулого року за нашим запитом на вирішення проблеми з водовідведенням на одній з вулиць міста обласною радою було виділено близько 1,3 млн. грн. Але розпорядником коштів призначили відділ капітального будівництва (далі – ВКБ) Косівської районної державної адміністрації. Без нашого погодження районне ВКБ підписало договір з фірмою, досвід якої, на нашу думку, був сумнівним. Тому ми відмовили в наданні проектно-кошторисної документації, яка була розроблена міською радою. Кошти повернулись до обласного бюджету», – розповідає Юрій Плосконос.

Натомість начальник відділу будівництва Косівської РДА Степан Яремин про цю ситуацію розповідає по-своєму: «За тією документацією, яку надала міська рада, не змогла б працювати жодна фірма. Їхні папери показували вартість робіт на 1,2 мільйона. Коли ж все перерахувала інша фірма, то вартість проекту піднялася до 2,5 мільйона». Щоправда, логіка у словах чиновника не зовсім простежується, адже, як зазначив мер Косова, договір ВКБ підписав, лише без документації не змогли реалізувати роботи.

Реконструкція реконструкції

У нашому першому матеріалі з серії дослідження екологічних коштів йшлося про проблеми очисних споруд Прикарпаття, які в багатьох районах не забезпечують нормативне очищення стоків, а подекуди взагалі не працюють, що, відповідно, призводить до забруднення гірських річок. У відповідь на наш інформаційний запит екологічна інспекція повідомила, що реконструкції очисних споруд потребує й місто Косів.

Еколог Володимир Красноштанов, дослідивши питання реконструкції очисних споруд Косова, розповідає, що процес цей тягнеться віддавна: «У 2003 році ми завершували реконструкцію очисних споруд Косова, в 2008-му знову робили проект на їх реконструкцію. Відтоді на реконструкції та будівництво каналізації цих очисних споруд виділили близько чотирьох мільйонів гривень, але екологічного ефекту так і не досягли. Очисні не забезпечували нормативне очищення стічних вод. Апогеєм історії стало те, що в 2018 році область знову виділила 200 тисяч на розробку проектно-кошторисної документації на ту ж таки реконструкцію очисних споруд».

Директор комунального департаменту Косівської міської ради Юрій Сліпанюк стверджує, що очисні споруди досі не передані на баланс міста.

«В 2012 чи 2013 році ми хотіли бачити, що зроблено на очисних спорудах, адже розпорядником коштів на реконструкцію була область. Документів, котрі попросили, нам не надали», – пояснює головний комунальник Косова.

Тенденція до розподілу екологічних коштів, схоже, змінюється з певними чиновницькими призначеннями і появою нових людей із депутатськими мандатами. Колись, пояснює еколог Красноштанов, левову частку екокоштів виділяли на розчищення русел річок, потім прийшов період, коли шкільні котельні переоблаштовували з вугілля на газ. Зараз кріплять річки – від підніжжя гір до міських рівнин. Виглядає, що досягнення екологічного ефекту від цих заходів чи економія коштів не є першочерговим завданням для тих, хто вирішує, куди мають бути спрямовані бюджетні гроші, призначені покращувати стан навколишнього середовища.

Юлія КАНЮС

*Публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідальність несе ГО «Медіа Група». Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.