2 квітня телефонна розмова чинних президентів США та України відбулася. Радість у Києві з приводу самої розмови зрозуміла, проте головне питання – що далі?

Очевидно, що Джозеф Байден та Володимир Зеленський говорили про ситуацію на Донбасі, реформування України та боротьбу з олігархами. Зрозуміло, що каталізатором цієї розмови стала підвищена активність Росії, яка грає м’язами просто біля українських кордонів та веде інформаційну війну на окупованих територіях, прогнозуючи вторгнення ЗСУ. Фейк про вбитого вибухівкою з українського дрона хлопчика у ОРДЛО – апогей брехні на сьогоднішній момент, проте не виключено, що будуть нові безжальні фейки. Дзвінку Байдена передували телефонні розмови керівників зовнішньополітичного та оборонного відомств зі своїми українськими колегами, причому ініціатива виходила саме з Вашингтона.

Коли шампанське з приводу дзвінка Байдена випито і похмілля минуло, потрібно подумати: а що далі? Прагнення довести 46-му президенту США тезу «Зеленський – мерзотник, але НАШ мерзотник»? Саме так можна оцінити результати довиборів у 50-му та 87-му виборчих округах. Особисто я не буду здивований, якщо «слуги народу» говоритимуть, що вони не допустили перемоги Шевченка, борючись із впливом Ігоря Коломойського. Або запевнятимуть, що у нас все гаразд.

Візит Володимира Зеленського до Катару виглядає після розмови з Байденом щонайменше дивно, адже його підсумком став оберемок меморандумів, які можна було підписати у будь-який момент. «Схід – справа тонка», – і ця кіноцитата повинна бути добре зрозумілою Зеленському. Коли Верховний головнокомандувач, який мав у січні 2020 року проблеми з оперативним поверненням з Оману, вирушає за тисячі кілометрів під час ескалації напруженості, аргументація візиту має бути потужною.

Але що далі у відносинах зі США? Мантра про майбутній візит Байдена? Готовність бути святішим за Папу Римського? Торговельні та податкові преференції для американських компаній? Припущення на цю тему навіть не звучать, схоже, що їх просто немає. Замість створення владою України підстав для стратегічного партнерства на інституційному рівні ДБР оголошує про експертизу «плівок Байдена-Порошенка». Цей крок відверто спрямований проти активізації діалогу між Україною та США, і наївно сподіватися, що у Вашингтоні його не помітять.