Прихильників вивчати історію Івано-Франківська налічується більше тисячі небайдужих містян. У травні 2007 року краєзнавці, музейники, митці, науковці обʼєдналися довкола видавництва «Лілея НВ» в історико-краєзнавче об’єднання під назвою «Моє місто», аби почати видавати нову краєзнавчу літературу про історію Івано-Франківська. Серед учасників – краєзнавці Іван Бондарев та Михайло Головатий (нині, на жаль, покійний), історики Зеновій Федунків, Іван Докладніше >>
Чужий дах над головою і тимчасова тумба біля ліжка – так більше року живе переселенець з Рубіжного Олег Свілогузов, який торік у квітні евакуювався на Франківщину. За кілька місяців поховав тата, маму, втратив дім і взагалі все, що мав. Не лишилося навіть сімейних фотографій – лише глибокі шрами на обличчі від осколків. З того часу Докладніше >>
Волонтери з Надвірної вже більше року допомагають місцевим травматологам рятувати воїнів з важкими травмами кісток. Кажуть, найприємніше – тиснути бійцю руку, яку спасли від ампутації, чи дивитися, як він робить свої перші кроки, пише «Галицький кореспондент». «Або добийте, або спасіть» «Я якраз перезаряджав зброю біля стіни, коли туди гепнув ворожий гранатомет. Хлопці повтікали, думали, я Докладніше >>
Травень в Івано-Франківську став порою різноманітних робіт із благоустрою в різних його мікрорайонах. А це означає, що впорядкування життєвого простору франківців не припиняється навіть у тяжкий для країни воєнний час. У цьому огляді розповімо про теперішні найважливіші ремонти в місті. Якщо ремонти дворів на вулицях Галицькій, 105 і на Короля Данила, 11А – Південний Бульвар, Докладніше >>
Минуле театральне життя Городенківщини – це історія любові до рідного слова. А водночас і потужна протидія тогочасним полонізаційним режимам. Адже в часи пацифікації, німецької окупації і зрештою радянської системи створення драматичних гуртків було наче школою патріотичного виховання, – пише «Галицький кореспондент». Додому вертатися заборонили Що цікаво, аматорські театральні гуртки створювалися чи не в кожному селі Докладніше >>
Навіщо воїни фотографуються в бліндажах, про що мовчать бійці, які вертаються з фронту і чому так важливо після війни «перемикати тумблер у голові», знає прикарпатський боєць 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Володимир Козак із позивним «Чечен». Робота з воском, медом і усамітнення серед вуликів стали його рятівною соломинкою після повернення додому, пише «Галицький кореспондент». «Що з Докладніше >>
Коли готувалася публікація про галицьке коріння відомого українського дитячого письменника Всеволода Нестайка, інформації було обмаль, та й те, що здебільшого пропонував дядько Ґуґл, за винятком кількох невеликих інтерв’ю самого письменника. Ні родинних фотографій, ні ґрунтовного матеріалу. Єдине, що було, то це бажання розповісти про цей маловідомий факт у біографії Всеволода Нестайка, серце якого перестало битися Докладніше >>
Комунальне підприємство «Франківськ АГРО» фактично завершило весняну посівну кампанію, яка через рясні опади затрималась на кілька тижнів. Цього року сою, соняшник і гречку аграрники засіють загалом на 150 гектарах землі (торік було 69 га посівних), які підживлено добривами та засобами захисту рослин. Через несприятливу погоду, зокрема велику кількістю опадів і прохолоду, сівбу гречки зміщено на Докладніше >>
Заступник директора КП «Електроавтотранс» Андрій Тютюнник працює на підприємстві з 2016 року. Він займається міжнародною співпрацею, а також проєктами з модернізації виробничої бази підприємства та рухомого складу. Про те, що і як отримало КП «Електроавтотранс» завдяки міжнародному співробітництву, читайте в інтерв’ю. Пане Андрію, з чого починалося оновлення транспортного парку 8 років тому? Коли я прийшов, Докладніше >>
Є на Прикарпатті локації, де ніби зупиняється час. Де вдивляючись у небесну далечінь, єднаєшся з природою. Тоді скидаєш зі себе всю суєту і милуєшся рідною українською красою. Саме такою тихою локацією є село Чесники – одне з найдавніших сіл Рогатинщини, – пише «Галицький кореспондент». Зі славним минулим, оповитим легендами, й затишним сьогоденням. У цій маленькій Докладніше >>
Нещодавно Бурштин відвідав голова обласної ГО «Меморіал» Василь Тимків. А все тому, що в будівлі місцевого суду було виявлено в’язницю радянських часів, а також три військових цвинтарі Першої світової війни. З паном Василем і поспілкувався «Галицький кореспондент». За словами дослідника, місто Бурштин колись був одним із адміністративних центрів радянської влади, де концентрувалися репресивні органи НКДБ Докладніше >>
Технічний стан комунальних поліклінік і лікарень Івано-Франківська поступово поліпшується завдяки увазі міської влади до якості надання медичних послуг, що є, як відомо, одним із головних напрямків дотеперішньої стратегії розвитку міста. Торік на охорону здоров’я з міської скарбниці виділили понад 125 мільйонів гривень. Навіть поверхове порівняння того, що собою являли комунальні заклади охорони здоров’я Івано-Франківська ще Докладніше >>
Владислав Лащ звернувся до військкомату відразу за старшим братом Андрієм. Обоє потрапили до 102 бригади 75 батальйону. Саме з Андрієм, який приїхав на кілька днів додому, і поспілкувався «Галицький кореспондент». Привітний, усміхнений, але водночас втомлений війною Андрій Лащ легко погодився на розмову. Та поринати у спогади йому було важко, особливо про побратимів. «Коли 20 лютого Докладніше >>
Відкриття приватної школи у 30-х роках минулого століття в невеликому селі було неабиякою подією. А для цього доклав чимало зусиль лідер національного руху на Городенківщині, виходець з села Вільхівці Михайло Прокіпчук. На жаль, про нього мало хто знає і пам’ятає. Та й інформації не так уже й багато, пише «Галицький кореспондент». Відомо, що Михайло Прокіпчук Докладніше >>
В Івано-Франківську після річної перерви, спричиненої широкомасштабним вторгненням московії в Україну, цими травневими днями знову відсвяткували День міста. Торік, як відомо, міська влада відмовилася від проведення будь-яких масових заходів, а міський голова Руслан Марцінків навіть закликав містян на вихідні дні 7-9 травня виїжджати за межі міста у зв’язку з загрозою ракетного обстрілу з боку московії. Докладніше >>
Мабуть, тут мешкають найбільші шанувальники творчості Івана Франка, адже саме в цьому селі постав перший в Україні пам’ятник Каменяреві – в 1927 році. Історія його виникнення – це вияв непокори владі. Споруджували таємно й постав він за одну ніч попри заборону тодішньої місцевої влади. Ініціатором був місцевий вчитель Олекса Іваночко, який спорудив пам’ятник за сприяння Докладніше >>
Фермер з Івано-Франківщини каже, що на кількість вовни впливає воля, випасання та порода овець. Травень – це час, коли вівчарі готують своїх овець до стрижки. Як проходить процес зрізання вовни з вівці і для чого це необхідно “Галицькому кореспонденту” розповів фермер з с. Молодятин Печеніжинської ТГ, голова ГО “Асоціація вівчарів” Василь Стефурак. Пан Василь каже, Докладніше >>
Столиця федеральної землі Бранденбурґ Потсдам стала першим німецьким містом, з яким Івано-Франківськ домовився про партнерство. Співпраця між ними зав’язалась завдяки посередництву польського міста-побратима Ополє, яке вже пів століття підтримує партнерські зв’язки з Потсдамом, важливим культурним, освітнім і туристичним містом, яке розташоване за 26 км на захід від Берліна і нараховує 178 тисяч жителів. Це — Докладніше >>
Його перший у житті виїзд на бойову позицію стався в Бахмуті. Перше поранення теж там. Тепер 23-річний Андрій Демків з коломийського села Лісний Хлібичин має другий день народження 18 березня. Зараз вдома на реабілітації, кульгає, з ціпком. Постійні перев’язки і походи по лікарях. Каже, трохи оклигає і назад – воювати, пише “Галицький кореспондент”. Коли почалося Докладніше >>
Історія з Євангеліями захопила з самого початку. А почалося все з повідомлення галицької письменниці Світлани Гуйтан, що близько 400 років тому Феодосій Ониськевич за зібрані громадою Медині кошти купив Євангеліє, надруковане у Львові. Відтак з часом його продали до Чернелиці. І тут стало цікаво, чи справді ця давня реліквія зберігається у місцевому храмі, адже не Докладніше >>
Палій Юлія
Кожного з нас змінить ця війна. Чуючи такі слова ще у 2022, я не уявляла, як саме це торкнеться мене самої та моєї сім’ї, та як я відреагую на це. Розуміння того, що внутрішні трансформації невідворотні, прийшло потім, пізніше. І той факт, що ми вже не будемо такими, як до початку повномасштабного вторгнення, треба визнати
Деркачова Ольга
«Ми були звичайною родиною, яка жила в любові, інколи в дрібних побутових сварках…» – ні, це не початок любовного роману. «Щастя було в усьому, планів на життя було так багато…» – це також не початок мелодрами про нещасливе кохання. «Мій тато дуже любив збирати гриби та гуляти в лісі…» – це не початок шкільного твору
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного