За два роки президенства Володимира Зеленського на Прикарпатті змінили вже чотирьох голів облдержадміністрації. Минулого тижня новим представником глави держави в області стала Світлана Онищук, до цього вона обіймала посаду заступниці голови ОДА.
Це перша жінка, яка сіла у крісло очільника області. А чим запам’яталися її попередники?
Денис Шмигаль: політичний волонтер
2 серпня 2019 року. Президент з офіційним візитом їде на Прикарпаття, щоб особисто представити нового голову ОДА Дениса Шмигаля – це перше призначення голови ОДА на Прикарпатті з часу перемоги Зеленського на виборах. Представляючи нового керманича області, президент характеризує його як «дуже потужного менеджера» і навіть жартує, що заздрить Івано-Франківщині.
І дійсно, до цього призначення за плечима Шмигаля був багаж держслужби і топових посад у різноманітних бізнесових структурах. Перед роботою в нашій ОДА він очолював Бурштинську ТЕС. Відтак, логічно, його ім’я пов’язували з Ринатом Ахметовим. Сам Шмигаль заперечував будь-які стосунки з олігархом і навіть говорив, що особисто з ним не знайомий.
«Відразу сказав президентові, що готовий бути політичним волонтером», – говорив тоді Шмигаль про своє призначення головою ОДА.
Прикарпатцям він запам’ятався як виважений і спокійний керівник, людина з нового покоління управлінців. Очікувань було багато, та вони не виправдалися. Серйозних кадрових рішень в ОДА чи у районах так і не було, а за пів року на посаді очільника області Шмигаль нічим особливо не відзначився.
Звітуючи про 100 днів роботи на посаді, Денис Шмигаль заявив, що особливостями його роботи стали нові стандарти управління, особисті зустрічі і співбесіди, регулярні поїздки у райони для ознайомлення із ситуацією тощо. Щодо цифр, в області відремонтували 540 кілометрів доріг, отримали 5 нових “швидких”, придбали 94 квартири для учасників АТО/ООС, запровадили електронний облік деревини… А далі було підвищення: 4 березня 2020 року Денис Шмигаль став прем’єр-міністром України.
Віталій Федорів: чужий серед своїх
Вже 24 квітня головою ОДА призначили Віталія Федоріва. З 2001 року він працював у структурах Івано-Франківської обласної державної адміністрації, а також заступником начальника Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області. З листопада 2018 року був заступником голови, а з лютого 2020 – тимчасово виконував обов’язки голови ОДА.
Віталій Федорів пропрацював на посаді близько шести місяців у найбільш кризовий період коронавірусу, червневих паводків та місцевих виборів. На його думку, з викликами він справився, а причину своєї відставки вбачав у політичних речах. Зокрема, у тому, що наша область дала невисокий результат президентській партії «Слуга народу».
До речі, Віталій Федорів був єдиним очільником області, який не пішов на вибори від пропрезидентської партії.
«Це перший випадок на Прикарпатті, коли голова адміністрації, тобто я, не вів пропрезидентську партію на вибори і не брав у них участі… Я взагалі не розумію, як голова ОДА може йти на вибори. Роботи є більше, ніж достатньо, а для виборів треба брати відпустку і вести агітацію…» – вважає Федорів.
Федорів дійсно не перебував у орбіті президентської партії. Єдине політичне минуле ексголови ОДА – приналежність до політичної партії «Воля» у 2015 році. Більше жодна політична сила у його біографії не згадується. Щоправда, є припущення, що Федорів має інтерес у ВО «Свобода», адже відразу після звільнення з посади голови ОДА його взяв до себе у заступники міський голова Івано-Франківська, «свободівець» Руслан Марцінків.
Андрій Бойчук: свої люди і тотальний контроль
Андрій Бойчук – найнеочікуваніша кандидатура на посаду голови облдержадміністрації. Уродженець Івано-Франківська, мало відомий пересічному мешканцю області. Він працював у структурах з обслуговування магістральних газопроводів, у компанії «Укртрансгаз», був директором Департаменту з питань функціонування та реформування нафтогазового сектора Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
24 грудня 2020 року призначений головою ОДА. Дивним було представлення нового очільника краю – без преси і громадськості, за закритими дверима, але особисто президентом. Мовляв, карантинні обмеження. Місцевим журналістам запропонували написати те, що подала пресслужба. Натомість інтернет-видання у той день вийшли тільки із заголовками про подію та з чистими сторінками, без інформації.
Тоді Бойчук запевнив, що з першого дня налагоджує “внутрішню управлінську комунікацію, співпрацю з органами державної влади та місцевого самоврядування”. І дійсно, запам’ятався новий очільник області тим, що привіз із собою у владні кабінети десяток заступників і помічників, організував тотальний контроль усіх управлінь та відразу продемонстрував, що з місцевими ЗМІ рахуватися не буде. Дійшло до того, що жоден із керівників структурних підрозділів в ОДА не мав права без його погодження дати коментар для преси.
Андрія Бойчука можна впевнено назвати найменш публічним з усіх голів ОДА – мінімум пресконференцій та зустрічей, максимум невідомості та незрозумілих рішень. Джерелом інформації про роботу керівника краю стала його сторінка у Facebook, а не офіційний сайт облдержадміністрації.
Головним випробуванням на профпридатність цього голови були парламентські довибори у Надвірнянському окрузі. Їх скандальний результат, вочевидь, і був одним із аргументів для того, щоб в офісі президента почали шукати заміну.
А ще у березні група прикарпатців вимагала під стінами ОДА відставки голови. Таких акцій було декілька. Мітингувальники звинувачували Андрія Бойчука у тому, що він є людиною Віктора Медведчука.
Марія Савка: надійний заступник
Правою рукою та надійним тилом у голів ОДА декілька останніх років була Марія Савка. Жінка має за плечима чималий стаж роботи в органах держслужби та на керівних посадах у приватних підприємствах, вона – досвідчений фінансист та добре розбирається у питаннях агропромисловості.
З жовтня 2016 року – перша заступниця голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Після звільнення з посади Олега Гончарука – тимчасова виконувачка обов’язків голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
Чиновниця залишилася на посаді і при Денису Шмигалю та Віталію Федоріву. Після звільнення останнього, 9 листопада 2020 року, президент підписав указ знову тимчасово покласти виконання обов’язків голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації на Марію Савку.
Лише у команді Андрія Бойчука їй місця вже не знайшлося. Під час теперішніх розмов про можливу заміну керівника ОДА подейкували, що саме вона є одним із претендентів на вакантну посаду. Що було б і не дивно, адже Марія Савка – депутатка обласної ради від президентської партії «Слуга народу».
Світлана Онищук: перша жінка-голова ОДА
Світлана Онищук з вересня 2019 року працювала на посаді заступниці голови ОДА, де курувала питання соцзахисту, децентралізації та культури. До того, з 2012 року – на різних посадах в агентстві з питань держслужби. 8 липня 2020 року вона стала першою жінкою, яка очолила Прикарпаття.
«Досвід держслужби та знання регіону допоможуть зробити роботу облдержадміністрації ще ефективнішою задля творення історії успіху вашої рідної Івано-Франківщини», – йдеться у повідомленні пресслужби Офісу Президента.
Світлана Онищук має дві вищі освіти, є доктором наук з державного управління, доцентом кафедри цивільного права ПНУ, а також з 2018 року – заслужений юрист України.
У червні 2020 року Онищук претендувала на посаду керівника Національного агентства України з питань державної служби. Туди, кажуть, її лобіював прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Відтак можна припустити, що посада очільниці області – також креатура чинного керманича уряду.
“Прикарпаття – справді унікальний край, і велич нашого краю саме в людях, які тут живуть. Кожна сфера є особливо важлива і пріоритетна… Зараз надзвичайно важливо, наскільки якісно працюватимуть територіальні громади. Тому першочергові завдання – налагодження дієвої комунікації і співпраці органів державної влади та органів місцевого самоврядування”, – повідомила Онищук на представленні своєї програми у Кабміні.
Для цього вона запропонувала створити Офіс децентралізації. Каже, що зусилля ОДА мають бути спрямовані на посилення промоції органів місцевого самоврядування, створення привабливого інвестиційного клімату та нових робочих місць. Хоче перетворити Прикарпаття на “привабливий потужний європейський центр”, а ще вважає, що потрібно ефективніше втілювати програму “Великого будівництва”.
Думка експерта
Реформа децентралізації передбачає зникнення такої посади, як голова ОДА. Натомість на місцях мають бути префекти. Та схоже, що ця частина реформи поки що покладена на паузу. За два роки замість того, щоб завершити її, офіс президента просто змінює «своїх» представників на місцях.
Таку ситуацію експерт Інституту політичної освіти Тарас Случик пояснює відсутністю чіткої кадрової політики у керівництва держави і тим, що на неї намагаються впливати різні середовища. Також, на його думку, існує конфлікт між Зеленським та місцевими елітами, що аж ніяк не сприяє досягненням керівників ОДА.
«При цьому власного кадрового резерву у «Слуги народу» немає. Тому деколи на деякі позиції можуть потрапляти люди абсолютно випадково та зовсім непідготовлені», – говорить Случик.
Повноцінно запрацювати оновлена система управління та, фактично, завершитися реформа децентралізації мала б ще у березні 2021 року. Проте інститут голови ОДА існує і по цей день. Зважаючи на потребу низки змін до Конституції, історія з запровадженням інституту префектів, на переконання експерта, затягнеться ще надовго.
«Децентралізація влади – це дуже широка реформа, постійний процес. Ще не всі повноваження передані органам місцевого самоврядування, не до кінця впроваджені нові підходи до регіональної політики, спроможність деяких громад бажає кращого, а що робити з районними радами, ніхто до кінця не знає. Тому швидкого завершення наступних етапів реформи очікувати занадто оптимістично», – говорить Тарас Случик.
Скоріш за все, реальні зміни відбудуться в наступному політичному циклі, хоча нові елементи децентралізації і далі впроваджуються цим скликанням.
«Для остаточного завершення реформи, яку називають децентралізацією, важливо надати можливість створювати виконавчі органи обласним радам, а місцеві державні адміністрації перетворити на префектури. Префектури мають здійснювати нагляд за самоврядуванням та координувати різні виконавчі органи на території. Для того, щоб ці зміни відбулись і були сталими, треба вносити зміни до Конституції. А виглядає так, що достатньої кількості голосів у парламенті за такий варіант немає», – додає експерт.
Марія ЛУТЧИН