Дипломований лікар із музичною освітою, що феноменально швидко «підкорює» музичні інструменти, неймовірно чуттєво виконує авторські композиції під час різноманітних мистецьких презентацій, а також представляє власні фотовиставки. Усе це про Йордану Дранчук, яка, до речі, ще й виховує трьох синочків.

Спершу була скрипка і фортепіано, потім гітара без однієї струни, тоді сопілка і навіть окарина (крихітна глиняна свисткова флейта). Майже на всіх цих інструментах Йордана навчилася грати без будь-якої професійної допомоги. Каже, що то все генетика.

«Я з народження маю цікавий нахил: легко і самотужки можу опанувати будь-який музичний інструмент, – розповідає жінка. – Я бачу новий для мене інструмент і одразу інтуїтивно відчуваю, як із ним необхідно поводитися: куди і який палець треба покласти, де натиснути і т.д.».

У творчій валізі Йордани уже понад 30 композицій. Вона каже, що зазвичай слова для чергової пісні приходять до неї просто звідкись згори і, як правило, це стається в найбільш неочікуваний момент. «Наприклад, я можу їхати за кермом автівки, і тут, як сніг на голову, в думках з’являється рима. Я довго не вагаюся. Відразу спиняюся і записую. Бо ж може втекти», – посміхається франківчанка.

Йордана вважає пісню арт-терапією для слухача, адже мистецтво покликане надихати. «Знаєте, як я розумію, що співаю добре? Коли з легкого гулу, що чується серед аудиторії, цілий зал раптом «провалюється» в глибоку тишу… Це успіх», – каже жінка.