• Равликова ферма: Кабмін відзначив прикарпатця за оригінальну ідею

  • Прикарпатець Іван Паламарчук удостоївся урядової премії за ініціативу створення равликової ферми та розвиток туристичного бізнесу.

    Директор ТОВ «Каньйон Груп» Іван Паламарчук удостоївся урядової премії. Відзнаку прикарпатець отримав за ініціативу створення равликової ферми в селі Копачинці Городенківського району та розвиток туристичного бізнесу в Дністровському каньйоні.

    Нині равликова ферма на березі Дністра доволі відома. Подивитися на дивовижу часто навідуються туристи, що сплавляються річкою. На екскурсії їдуть дорослі та малі. Адже для сільськогосподарського краю то й справді несподівано.

    Разом із директором Дністровського ландшафтного парку Михайлом Ковтуном Іван Паламарчук розробив маршрут «Стежка равлика». Його до своїх пропозицій включають туристичні фірми. Дістатися можна з боку Дністра через ліс або ж автобусами — через Городенку. Скуштувати делікатесів охочих є чимало. Є спеціальна технологія приготування равликів. Утім, на фермі всіляко експериментують, щоб зацікавити туристів.

    Розпочали нову справу в Копачинцях два роки тому. Селяни спочатку насторожено сприймали дивину, боялися, щоб равлики не розповзлися городами. Тепер звиклися, бо такої загрози немає.

    «Разом із друзями гадали, чим би то зайнятися. Бо виїжджати на заробітки — не вихід для розвитку країни. Створили підприємство «Каньйон Груп», шість засновників. Зацікавилися равликами. Їздили, придивлялися. Спробували. Узяли в оренду землю, тепер на 10 сотках пасуться наші слимачки», — розповідає Іван Паламарчук.

    Стартовий капітал для розвитку бізнесу молоді люди заробляли за кордоном. А далі подавалися на різноманітні конкурси проектів. Так залучили додаткові кошти. У придбаній на околиці села недобудованій хаті облаштували повний цикл вирощування маточного поголів’я равликів. Є надворі теплиця для молодняка. Саме пасовище обгороджено та пристосовано так, щоб молюски не розповзалися. Є полив — як для парникових сільгоспкультур. На території для зеленої маси — підкорму молюсків — засіяна трава перко. Слимачки вдень ховаються під дерев’яними щитами, а пасуться темної пори.

    Підприємство має збут продукції, адже делікатеси з равликів під брендом «Покутський равлик» популярні в ресторанному бізнесі. Але контрагенти не завжди надійні. Тож молоді підприємці шукають виходу на зарубіжні ринки, де можна і продати дорожче.

  • ТОВ «Каньйон Груп» — не тільки равликова ферма. Разом з однодумцями облаштовують на березі Дністра «Хату рибака». А ще — дбають про довкілля. Бо туристів треба вести чистими стежками. Саме запланували «велике прибирання». На таку акцію традиційно зголошується чимало активістів.

    Копачинці знамениті ще й тим, що тут проводяться змагання з петанку — різновиду спорту з метання порожнистих металевих кульок у ціль — дерев’яні кулі. Заснував його той самий Іван Паламарчук. Цьогоріч буде вже четвертий турнір, і він має статус усеукраїнського. 3—4 серпня на березі Дністра розгорнуться цілі баталії з метання маленького м’ячика.

    Очільниця села Копачинці Марія Кость підсумовує, що для віддаленого від райцентру на 25 км села створення нових робочих місць — дуже похвальна справа. Приклад із підприємців беруть інші. Тут колись був потужний тваринницький колгосп. Тепер ось — равлики. Неспіврозмірно наче. Та головне, щоб бізнес давав прибуток і цікавив молодь.

    Премія Кабінету Міністрів щорічно присуджується за особливі досягнення та сприяє активізації участі молоді в суспільно-політичному житті. Відзначають у багатьох напрямах, зокрема, за впровадження творчих та новітніх ідей у створенні та веденні бізнесу і створення нових робочих місць.

    Кабмін відзначив прикарпатця за впровадження новітніх ідей

     

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

    Соболик ТетянаСоболик Тетяна

    Правда про дезінформацію. Погляд Польщі

    «А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,

    Деркачова ОльгаДеркачова Ольга

    «СОРОКА, ЯКА НЕ МОЖЕ ВТОРОПАТИ, ЩО РОБИТЬ ЩУКА»

    Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає

    Палій ЮліяПалій Юлія

    Блог дружини військового: хочу, щоб мене пам’ятали хорошим

    Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про

    Рязанцева ЯнаРязанцева Яна

    Покровський напрямок: що зараз відбувається на українському сході?

    В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів.  Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи