• Равликова ферма: Кабмін відзначив прикарпатця за оригінальну ідею

  • Прикарпатець Іван Паламарчук удостоївся урядової премії за ініціативу створення равликової ферми та розвиток туристичного бізнесу.

    Директор ТОВ «Каньйон Груп» Іван Паламарчук удостоївся урядової премії. Відзнаку прикарпатець отримав за ініціативу створення равликової ферми в селі Копачинці Городенківського району та розвиток туристичного бізнесу в Дністровському каньйоні.

    Нині равликова ферма на березі Дністра доволі відома. Подивитися на дивовижу часто навідуються туристи, що сплавляються річкою. На екскурсії їдуть дорослі та малі. Адже для сільськогосподарського краю то й справді несподівано.

    Разом із директором Дністровського ландшафтного парку Михайлом Ковтуном Іван Паламарчук розробив маршрут «Стежка равлика». Його до своїх пропозицій включають туристичні фірми. Дістатися можна з боку Дністра через ліс або ж автобусами — через Городенку. Скуштувати делікатесів охочих є чимало. Є спеціальна технологія приготування равликів. Утім, на фермі всіляко експериментують, щоб зацікавити туристів.

    Розпочали нову справу в Копачинцях два роки тому. Селяни спочатку насторожено сприймали дивину, боялися, щоб равлики не розповзлися городами. Тепер звиклися, бо такої загрози немає.

    «Разом із друзями гадали, чим би то зайнятися. Бо виїжджати на заробітки — не вихід для розвитку країни. Створили підприємство «Каньйон Груп», шість засновників. Зацікавилися равликами. Їздили, придивлялися. Спробували. Узяли в оренду землю, тепер на 10 сотках пасуться наші слимачки», — розповідає Іван Паламарчук.

    Стартовий капітал для розвитку бізнесу молоді люди заробляли за кордоном. А далі подавалися на різноманітні конкурси проектів. Так залучили додаткові кошти. У придбаній на околиці села недобудованій хаті облаштували повний цикл вирощування маточного поголів’я равликів. Є надворі теплиця для молодняка. Саме пасовище обгороджено та пристосовано так, щоб молюски не розповзалися. Є полив — як для парникових сільгоспкультур. На території для зеленої маси — підкорму молюсків — засіяна трава перко. Слимачки вдень ховаються під дерев’яними щитами, а пасуться темної пори.

    Підприємство має збут продукції, адже делікатеси з равликів під брендом «Покутський равлик» популярні в ресторанному бізнесі. Але контрагенти не завжди надійні. Тож молоді підприємці шукають виходу на зарубіжні ринки, де можна і продати дорожче.

  • ТОВ «Каньйон Груп» — не тільки равликова ферма. Разом з однодумцями облаштовують на березі Дністра «Хату рибака». А ще — дбають про довкілля. Бо туристів треба вести чистими стежками. Саме запланували «велике прибирання». На таку акцію традиційно зголошується чимало активістів.

    Копачинці знамениті ще й тим, що тут проводяться змагання з петанку — різновиду спорту з метання порожнистих металевих кульок у ціль — дерев’яні кулі. Заснував його той самий Іван Паламарчук. Цьогоріч буде вже четвертий турнір, і він має статус усеукраїнського. 3—4 серпня на березі Дністра розгорнуться цілі баталії з метання маленького м’ячика.

    Очільниця села Копачинці Марія Кость підсумовує, що для віддаленого від райцентру на 25 км села створення нових робочих місць — дуже похвальна справа. Приклад із підприємців беруть інші. Тут колись був потужний тваринницький колгосп. Тепер ось — равлики. Неспіврозмірно наче. Та головне, щоб бізнес давав прибуток і цікавив молодь.

    Премія Кабінету Міністрів щорічно присуджується за особливі досягнення та сприяє активізації участі молоді в суспільно-політичному житті. Відзначають у багатьох напрямах, зокрема, за впровадження творчих та новітніх ідей у створенні та веденні бізнесу і створення нових робочих місць.

    Кабмін відзначив прикарпатця за впровадження новітніх ідей

     

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

    Деркачова ОльгаДеркачова Ольга

    Тужливі пісні мого народу

             Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за

    Рязанцева ЯнаРязанцева Яна

    Люди, які бояться не обстрілів, а окупації

    Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як  воно

    Магда ЄвгенМагда Євген

    Пропорція для Путіна

    Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного

    Волошин ТарасВолошин Тарас

    Вакцинація і Конституція

    Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює