Зоряна Срібняк працює у шкільній їдальні села Палагичі Тлумацького району. З початком літніх канікул, коли з’являється більше вільного часу, кухарка береться за пензель і робить розписи на стінах навчального закладу. “Колись я була відмінницею з малювання. Та не займалася живописом, поки не пішла працювати в шкільну їдальню”, – згадує пані Зоряна. Її перша робота займає дві стіни у місці, де щодня харчуються діти. «Я просто хотіла, щоб школярам було веселіше», – пояснює мисткиня.
Зоряна зізнається, що ідея прикрасити шкільні стіни малюнками належить не їй. Понад сім років тому заступниця директора школи попросила її намалювати на стіні ілюстрації до казки «Колобок», от вона й погодилась. Згадує, коли вперше малювала, то дуже переживала. Не знала, чи взагалі вдасться перенести малюнок з ескізу на стіну. Мовляв, на листочку все робиться легше. «Але я почала і втягнулася», – пригадує вона.
Відтоді Зоряна Срібняк створює все нові картини на стінах. Наразі їх сім. «Що мене попросять вчителі, те й малюю. Але завжди додаю щось таке, чого спочатку не планувалося, щось придумую. Поки що мої роботи усім подобаються», – каже художниця.
Малюнки пані Зоряни здебільшого прикрашають стіни у молодших класах та групи в садочку. В одному класі вона намалювала пори року, в іншому – лісову школу. «Одна вчителька захотіла, щоб я зобразила дерево, на якому будуть «рости» фотографії учнів», – розказує пані Зоряна.
Також заступниця директора запропонувала намалювати на стінах у дитячому садочку героїв мультфільму «Кіт Леопольд». Але оскільки тепер діти майже не знають цих персонажів, довелося малювати мультиплікаційних героїв із «Маші і Ведмедя».
Натхнення пані Зоряна черпає в художніх книгах, часом запозичує композиції і сюжети. На створення однієї картини йде від трьох днів до тижня. Малює вона звичайними фарбами, за професійні братися не ризикувала. Каже, що малювати їй не тяжко, бо це заняття їй приносить багато задоволення.
Родина та знайомі дуже позитивно поставилися до творчості пані Зоряни. А син навіть почав її наслідувати – також тепер малює. До речі, художниця не тільки робить розписи на стінах, але й малює для школи стінгазети та різноманітні ілюстрації. Планує навіть створити справжню картину на полотні.
Єдине, чим переймається талановита працівниця шкільної їдальні, – щоб навчальний заклад не закрили. «Розпочалася оптимізація, школи закривають. Шкода буде, якщо таке станеться і з нашою. Тоді всі ці малюнки будуть нікому не потрібні», – зітхає пані Зоряна.
Людмила Оленюк