Все частіше наречений і наречена просять замість квітів нести їм у дарунок на весілля щось інше.

Яким би коштовним не був подарунок на весілля, зазвичай з ним дарують ще й квіти. Однак є молоді пари, які відходять від цієї традиції й заздалегідь просять гостей відмовитися від букетів.

Корм для хвостатих

Два тижні тому Анастасія та Володимир Максимчуки відсвяткували весілля. На церемонію їм несли корм для котів та собак, який вони передали в благодійну організацію “Дім Сірка”.

“Чоловік дуже рідко дарує мені квіти, оскільки я не дуже їх люблю і вважаю це трохи безглуздою справою, оскільки вони потім помирають. Потрібно або дарувати вазони, або не дарувати нічого, – вважає Анастасія. – Ми довго думали, як зробити так, щоб люди не несли квіти, як це роблять зазвичай, а допомогли нам втілити щось добре для песиків і котиків”.

Анастасія наголошує, що в «Домі Сірка» багато безпритульних тварин, яких їм дуже шкода, й розуміє, що не завжди всім вистачає часу й коштів, аби допомогти. А от коли вас не двоє, а 90, як гостей на весіллі, і кожен може виділити 200 гривень на корм замість того, щоб принести квіти, то допомога виглядає суттєвою.

У нас було запрошення, в якому ми вказали, що замість квітів просимо принести корм для тваринок, – каже Анастасія. – Гості поставилися до цього дуже добре, і молода частина гостей не мала жодних питань, всі без вагань принесли корм. А трохи старші питалися в нас, який корм кращий та для кого він”.

Молода дружина пригадує, що були як маленькі пакунки з кормом, так і пакети по 10 кілограмів. На весілля прийшли тільки двоє гостей, які принесли букети, але вони принесли їх разом із кормом.

Як зазначає Анастасія, напередодні весілля вона контактувала із волонтерами із «Дому Сірка». Вони підтримали таку ініціативу. Врешті корму вийшло багато. Жінка через приємні весільні клопоти не бачила, але їй розповіли, що волонтерка з “Дому Сірка” приїхала на кабріолеті і його повністю забили кормом – і багажник, і задні сидіння, і переднє. 

“До такої ініціативи всі поставились дуже позитивно, сказали, що це дуже крута ідея і її будуть передавати своїм друзям, щоб ще так допомагати, – ділиться Анастасія. – Це нам також дуже сподобалося, адже ми переживали, що хтось буде незадоволений, а такого не було. Ми дуже раді, що змогли допомогти. І плануємо допомагати ще, як не франківському притулку, то київському, адже зараз мешкаємо у столиці”.

Книжки для дітей

Така ініціатива вже нікого не дивує у 2021 році. А от Зоряна Мартинюк та Назар Днесь, які одружувалися у червні 2016-го, здивували достатню кількість гостей. Втім врешті їхнє весілля подарувало радість багатьом діткам.

“Ми зробили таку концепцію, щоб на весілля нам несли не квіти, а дитячі книжки. Я особисто не люблю квіти, – ділиться Зоряна, – для мене це марнотратство. Вони не приносять насолоди на наступний день, усі стоять у ванній, у відрах й неестетично виглядають. А від книжки більше користі”.

Як каже Зоряна, зазвичай на весілля люди несуть додаткові подарунки –квіти, алкоголь або цукерки. Але усе це було не потрібне молодятам, тому вони думали, як замінити такі подарунки. Відтак усім гостям вони повідомили: якщо ви маєте намір принести квіти, то краще принесіть дитячі книжки. Гості гарно сприйняли таку ініціативу.

“Усі принесли книжки, квітів майже не було, – пригадує Зоряна Мартинюк. – У нас було близько 200 гостей, тому вийшло приблизно 100 книжок. Деякі люди приносили по дві-три книжки, а хтось ніс навіть іграшки”.

Зоряна розповіла, що весілля було влітку, і з певних причин вони трохи затягнули з передачею книжок. А потім, у листопаді, у Карітасі почалась підготовка до акції “Листи до святого Миколая”, в якій охочі беруть листи й намагаються виконати побажання дітей. Так подружжя запропонувало принести книги, у Карітасі погодилися.

“Мені було набагато приємніше отримувати книги, ніж квіти, тому що я знала, що долучуся до якоїсь хорошої справи, – ділиться франківка. – Я надіюсь, що ці книжки принесли комусь радість, адже вони були дуже красиві”.

Список потрібного для інтернату

Ще зі студентських часів Наталя Смаль брала участь у волонтерській діяльності. Якось вона разом з іншими волонтерами збирала кошти для закупівлі необхідних речей у дитячий будинок, і ця ініціатива їй дуже сподобалась. Тому, коли у вересні 2019 року вона виходила заміж за Івана Війтишина, Наталя відчула, що весілля – це гарна можливість допомогти дітям.

“Ми з чоловіком вирішили, що замість квітів будемо просити гостей, аби вони принесли нам засоби особистої гігієни, необхідні для дитячого будинку, або кошти, за які ми могли б купити ті засоби, – розповідає Наталя. – У своїх запрошеннях ми це вписали».

Чоловік Наталі вважав це гарною ідеєю, втім до останнього не вірив, що хтось відреагує. Та й її дружки скептично віднеслися до ідеї, вважали, ніхто не відгукнеться, бо ніхто ніколи не читає весільні запрошення.

Перед весіллям вона поговорила із працівниками Залучанського дитячого будинку-інтернату для розумово відсталих, хворих на ДЦП, для дітей-сиріт, напівсиріт та позбавлених батьківського піклування, який розміщений у селі Залуччя Долішнє Снятинського району. Вони надіслали їй список необхідних речей. І коли люди телефонували Наталі, вона казала, що їм нести на весілля.

“Мене питали, як весілля може бути без квітів! Мовляв, усі люди несуть квіти, а ми хочемо, щоб вони йшли без них. Переживали, що про них скажуть інші люди, що вони будуть виглядати найгірше, – пригадує франківка. – Довелося кожного заспокоювати і переконувати”.

На весілля гості приносили великі пакунки з речами або кошти, щоб молодята могли докупити, що треба. Наречену настільки розчулило те, що гості відгукнулися на їхнє прохання, що вона почала плакати.

“Після весілля зазвичай всі несуть купу квітів, не знають, куди їх ставити, роблять фотографії, а ми були щасливі, бо несли додому великі пакунки речей, які можуть допомогти дітям, – ділиться жінка. – Для мене це було настільки важливо, що люди відкрили в собі доброту, адже одній людині потрібно дуже багато коштів, щоб допомоги дитячому будинку, а не всі їх мають. А так ми змогли допомогти усі разом”.

Наталя пригадує, що на весіллі було 150 гостей і лише одна людина прийшла з квітами. 

“Коли чоловік заносив ті речі в підвал у дитячому будинку, то зауважив, що там була величезна кімната з багатьма мішками іграшок. Тобто люди деколи думають, що допомога дитячому будинку – це папір, засоби канцелярії або іграшки, але вони їх мають вдосталь, – зазначає Наталя Смаль. – Що найбільш потрібно – це розхідний матеріал, який необхідний для догляду за дітками”.

Жінка каже, що працівники дитячого будинку були раді, що вони привезли їм не іграшки й канцелярію, а речі, які дуже потрібні. 

“Список, який нам надіслали напередодні, ми заповнили на 90%. Єдине, що люди не приносили, – це підгузки, оскільки боялися не вгадати з розміром. Але вони приносили кошти, до яких ми доклали ще свої і таки купили їх”.

Світлана ТИМЧУК