Щоліта тисячі дітей з різних куточків України з’їжджаються у табори та бази відпочинку на Прикарпаття. Тут вони проводять дозвілля, дихають гірським повітрям, проходять оздоровлення. Та не завжди такий відпочинок є безпечним і приносить користь. Для декого він може закінчитися лікарняним.

Три випадки за два тижні

У Микуличині, у Villa “Затишна”, на відпочинку отруїлися діти – жителі міста Коростень Житомирської області. Група з 21 дитини, двох дорослих, які їх супроводжували, та трьох батьків прибула в область 5 липня власним автобусом. У Карпати приїхали, щоб відсвяткувати випускний з гімназії. Та свято для 13 із них закінчилося 7 липня госпіталізацією.

“Заклад не мав права надавати послуги із харчування дітям, він не був зареєстрований як оператор ринку харчових продуктів. Також там є низка інших порушень. Зокрема, кухня недостатньої площі, що не давало змогу готувати весь перелік страв, недостатнє забезпечення холодильним обладнанням, непромаркований інвентар для розробки продуктів, персонал не мав медичних оглядів”, – розповів тоді начальник управління держнагляду Віталій Фіглевський.

16 липня з’явилося повідомлення про отруєння дітей у таборі «DeLuxе». До лікарні госпіталізували п’ятьох підлітків, які відпочивали у закладі. Згодом, їхня кількість зросла до 9. Попередній діагноз потерпілих – гострий гастроентерит. Стан – середнього ступеня важкості.

Цікаво, що це вже другий випадок занедужання у цьому відпочинковому закладі.

Про перший, який начебто було зафіксовано 5 липня, писали ЗМІ, але офіційно підтвердження так і не було. Батьки кількох дітей, які відпочивали у таборі, звинуватили адміністрацію у приховуванні масового захворювання. Мова йшла про 70 дітей. Власниця табору заперечила цю інформацію, заявивши, що табір перевіряли і не виявили жодних порушень, та пообіцяла позов за наклеп.

Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області проводить санітарно-епідеміологічне розслідування цього факту та позаплановий захід державного нагляду (контролю) у сфері безпечності харчових продуктів. Також кримінальні провадження відкрито у поліції.

Легальні не всі

На Прикарпатті діє 17 стаціонарних дитячих закладів оздоровлення й відпочинку. Усі вони занесені до Державного реєстру майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей Міністерства соцполітики та мають необхідні документи для надання послуг з оздоровлення. Саме наявність табору у такому реєстрі надає профільним інстанціям право контролю за послугами, які надає заклад, та, фактично, визначає безпечність відпочинку.

«Кожного року у квітні-травні Міністерство надсилає листа з рекомендаціями і вказівками щодо створення робочої групи із представників департаменту соцполітики, Держпродспоживслужби, УДСНС, лабораторного центру, охорони здоров’я та держпраці. Ми виїжджаємо робочою групою і перевіряємо табір на предмет готовності. Плюс перед першою оздоровчою зміною приїжджають районні структури – тут вже тільки пожежники і Держпродспоживслужба. Вони підписують акт готовності – тобто дають дозвіл на початок роботи», – розповідає заступниця керівника обласного департаменту Галина Сеник.

Такі акти, як пояснює посадовиця, мали би бути у кожній установі, яка приймає організовані групи дітей, тобто там, де діти залишаються без батьків. Та в області їх мають тільки 17 закладів. Усі решта – приватні садиби, готелі, турбази – надають послуги під власну відповідальність.

«Звичайно, акт не є стовідсотковою безпекою, що точно нічого не буде. Завжди є людський фактор. Але акт є свідченням того, що і керівництво табору, і всі інші профільні структури зробили все можливе, щоб заклад був безпечним. У приватних садибах цього контролю немає. Прийти контролюючий орган у приватну садибу не має права, і ми не маємо про них інформації», – додає посадовиця.

Окрім того, табір, який оздоровлює дітей, один раз на п’ять років проходить атестацію – це також свого роду перевірка якості послуг у закладі.

«Тут вже враховуються і заходи з дозвілля, наявність басейнів та іншої інфраструктури. Перелік критеріїв досить великий. За результатами атестаційної комісії присвоюється категорія», – говорить Галина Сеник.

Є три категорії: друга, перша та вища. Тому, як пояснюють фахівці, заклад є таким, що здійснює свою діяльність легально, у тому випадку, коли він занесений у держреєстр, коли він атестований і раз на рік має акт готовності.

Моніторинг замість перевірок

Відразу після випадків отруєння у готелях Головне управління Держпродспоживслужби в області розпочало моніторинг усіх закладів, які надають послуги з відпочинку.

«У нас багато підприємців, які приймають людей. Нехай вони на свою славу і дохід це роблять. Нехай батьки їдуть разом з дітьми – поїхали, відпочили. Це все нормально. Але коли утворюється група, скажімо, з 20 дітей, то вже для того, аби її прийняти, потрібно звернутися до органу місцевого самоврядування за дозволом на таку роботу. Перед тим звернутися до нас, щоб ми провели обстеження закладу, чи він відповідає вимогам: зробили лабораторні дослідження води, перевірили чистоту харчоблоку, приміщень. І сказали, що ви можете це робити. Так мало би бути в ідеалі», – пояснює начальник Держпродспоживслужби в області Роман Гурський.

Та на практиці зовсім інша ситуація. У профільному відомстві кажуть, що їх не чують і не реагують на численні застороги.

«Хтось один зібрав гроші, показав батькам картинки і сказав, що діти їдуть дихати цілющим повітрям. Приїжджає група з двадцяти, тридцяти чи сімдесяти людей, а кухня на 10 квадратних метрів, не відповідає елементарним вимогам. Ті, хто готує їжу для дітей, без медоглядів. Ми мали два отруєння якраз у таких закладах. Ніхто нас не чує, ми пишемо, розказуємо, показуємо», – говорить посадовець.

Відтак після цих випадків фахівці Держпродспоживслужби провели вже 167 моніторингових обходів приватних відпочинкових закладів в області. Поки що кожному вручають пам’ятку. У тих, які “піймалися на гарячому”, будуть перевірки. Перевірятимуть якість надання послуг харчування.

«Ми не маємо права ходити і перевіряти. Просто дивимося, є діти чи ні. Станом на зараз вже виявили 15 закладів, які ігнорують всякі нормативно-правові документи щодо оздоровлення дітей, а ще ігнорують моральні принципи і ніякої відповідальності за це не несуть. Далі пишемо наказ, створюємо групи незалежних інспекторів з інших міст і районів, які їдуть, для прикладу, у Яремче і по повній програмі проводять обстеження», – говорить Гурський і додає, що на недобросовісних підприємців очікують приписи і штрафи.

«Надіюся, що якщо ми так попрацюємо ще місяць, то наступного року замість 17 офіційних закладів, які мають дозвіл на оздоровлення дітей, буде хоча б 57. І це буде велика перемога», – каже посадовець.

Алібі для підприємця

Приватна садиба, готель чи відпочинковий комплекс, які хочуть легалізувати свою діяльність, повинні подати відповідний пакет документів у департамент соцполітики ОДА та орган місцевого самоврядування. Для цього є постанова, яка передбачає, які документи мають бути у цьому пакеті, а в облдержадміністрації створена відповідна комісія, яка розглядає ці документи і надсилає їх у держреєстр.

«Ми про цю процедуру говоримо вже 10 років. І кожен підприємець це знає. Зареєструватися можна в режимі онлайн. Написати заяву в органі місцевого самоврядування про намір приймати дітей можна було ще у травні. Ми розглянемо, приїде лабораторія, прийде інспектор і напише припис, де вкаже на недоліки, якщо такі будуть. Коли власник усуне їх і повідомить нас про це, ми другий раз приїдемо, оглянемо, складемо акт, і тоді він не тільки зможе працювати, але й матиме так зване алібі», – пояснює Роман Гурський.

Далі, за словами Галини Сеник, на початку оздоровчих змін у табір приїжджають фахівці і складають акт готовності, а також є відповідна комісія, яка атестує заклад.

Будівля, у якій передбачено відпочинок організованих груп дітей, має бути перевіреною на предмет пожежної безпеки, якість води та харчування повинна відповідати нормам. А ще у таборі має бути медсестра, обладнаний медпункт та карантинні кімнати.

«Якщо батьки привозять дітей і залишають їх на довгий період самих, з чужими людьми, то такий заклад апріорі надає послуги з відпочинку чи оздоровлення і відповідає за цих дітей. Тому перевіряються ті пункти, які визначають безпеку і комфорт під час відпочинку. Ми за це платимо немалі гроші», – говорить посадовиця.

Штрафи не визначені

Фактично усі розуміють, що послуги надаються нелегально, та впливу на це не мають. Законодавство також не дає чітких відповідей щодо штрафних санкцій.

«У законі про оздоровлення є прописано, що заклад оздоровлення, якщо він себе так називає, має бути атестованим. Далі є постанова про атестацію, де написано, що неатестований заклад не має права надавати такі послуги. Знову ж таки, заклад повинен бути внесений у державний реєстр, а це вже мова про перевірки», – зазначає Галина Сеник.

Посадовиця зауважує, що зараз головне завдання департаменту соцполітики та всіх відповідальних структур – донести до відома приватних садиб, що вони не є караючим органом і перевірка – це не намагання закрити заклад, а свідчення того, що ми хочемо покращувати їхню роботу, як це є у цивілізованому світі.

«Батьки мають бути впевнені, що якщо вони відправляють дитину у табір, то вона там у безпеці, що там дотримані усі санітарні норми та пожежна безпека. Щоб у нас не було якихось прикрих випадків. Для цього відповідні служби мають прийти і показати, як повинна бути організована робота», – каже Галина Сеник.

Марія ЛУТЧИН