Не коронавірусом єдиним

  • В усьому світі, й зокрема на Прикарпатті, не перестають говорити про інфекційну хворобу, яка сколихнула людство, – COVID-19. Кожного дня лікарі виявляють нових хворих та фіксують летальні випадки, спричинені цим захворюванням. Інформація, пов’язана з коронавірусом, постійно на вустах. У зв’язку з цим інші хвороби відійшли на другий план. На жаль.

    Смерть у цифрах

    Згідно з даними Головного управління статистики в Івано-Франківській області, з січня по вересень поточного року на Прикарпатті померло 14 736 осіб. Хвороби системи кровообігу стали основною причиною смерті серед прикарпатців, а коронавірус посів третє місце.

    Так, від хвороби системи кровообігу за 9 місяців померло 9468 прикарпатців. Через ішемічну хворобу серця помер 8 301 прикарпатець, цереброваскулярні хвороби – 666 смертей, алкогольну кардіоміопатію – ще 19. Друге місце за кількістю летальних випадків займають новоутворення – 1650 осіб. Через злоякісні новоутворення померло 1 633 прикарпатці. Ідентифікований вірус COVID-19 займає третє місце за смертністю, від нього за 9 місяців померли 1 382 прикарпатці.

     

    Жінки хворіють менше

    Як розповідає Юрій Курилець, інтервенційний кардіолог Центру рентгенендоваскулярних методів діагностики та лікування обласної клінічної лікарні, стандартними симптомами при серцево-судинних захворюваннях насамперед є відчуття тиснучого, колючого, ниючого болю в серці. Ще одним симптомом є задишка та непереносимість фізичних навантажень. Пацієнт помічає набряки на ногах, а іноді й на обличчі. Важливим симптомом лікар називає збільшення ваги.

    За словами кардіолога, хвороби серцево-судинної системи здебільшого вражають чоловіків і значно менше – жінок. Це пов’язано з гормональною функцією жіночого організму, який має природний захист від таких захворювань. До 50 років жінки хворіють менше, а от у старшому віці поширеність хвороби між жінками й чоловіками зрівнюється.

     

    Пізно звертаються

    Юрій Курилець каже, що соціальний рівень населення впливає на ставлення людей до свого здоров’я та їх звернення до лікарів. Часто пацієнти приходять, коли хвороба вже занедбана.

    “У нас люди звикли, що “ай, перейде”, “ай, перехворію”, – зітхає лікар. – Візьмуть валідол чи підуть в аптеку запитати, що можна взяти від серця. А таке зволікання чи нехтування першими ознаками захворювання може призвести до непоправних наслідків”.

    Також лікар додає, що часто пацієнти, знаючи про проблеми та навіть отримавши рекомендації щодо лікування, не дотримуються їх, що призводить до прогресування хвороби.

     

    Недостатнє висвітлення

    Кардіолог вважає, що немає достатнього висвітлення актуальності проблем серцево-судинних захворювань. Мовляв, люди не знають елементарних речей щодо контролю за здоров’ям. Тепер медицина розвинулася і стала більш доступною, однак спостереження за власними показниками здоров’я є вкрай низькими.

    “Це, мабуть, загальна проблема, не тільки на Прикарпатті, – міркує Юрій Курилець. – У нас з’являється все більше спеціалізованих кардіологічних центрів, але інформування про їхню діяльність є низьким. В інших країнах пацієнти легко погоджуються на високоспеціалізовані обстеження, а в нас їх бояться, як якоїсь операції. І це все через необізнаність”.

    Лікар каже, що таку ситуацію намагаються виправити: проводять інформативні заходи, а на сайті лікарні висвітлюють цю тему. Сам лікар підготував інформаційні листівки про деякі обстеження й видає їх кожному пацієнту. Також на своїй сторінці в соцмережі він подає відповідну інформацію.

    “Актуальність теми серцево-судинних захворювань не зменшується, але, на превеликий жаль, відійшла на другий план у зв’язку з коронавірусною інфекцією, – каже Юрій Курилець. – Ми звикли до великих цифр щодо смертності від серцево-судинних захворювань, а зараз маємо інформаційний бум навколо ковідних проблем”.

     

    Профілактика

    За словами кардіолога, є низка факторів, які впливають на наше здоров’я. Тільки на 10% здоров’я залежить від лікування. По 20% за впливом мають екологія та спадковість. Та вагомою складовою здоров’я – 50% – є спосіб нашого життя. Тобто розумне використання свого життєвого потенціалу. Багатьох причин погіршення стану здоров’я можна уникнути, дотримуючись здорового харчування, потрібних фізичних навантажень, гігієни, загартовування, відмовившись від шкідливих звичок.

    Лікар наголошує, що ішемічна хвороба серця є найбільш частою причиною смертності, тому важливою є вчасна діагностика цих захворювань. Людям необхідно раз на рік проходити профілактичний огляд у кардіолога, робити ЕКГ та визначати рівень холестерину і глюкози.

    “Це необхідні рекомендації для осіб з 40-річного віку, – наголошує кардіолог. – А з огляду на тенденцію до «помолодшання» ішемічної хвороби серця, за наявності спадкових факторів діагностику варто проходити й раніше”.

    Для пацієнтів з наявною ішемічною хворобою серця “золотим стандартом” діагностики Юрій Курилець називає метод коронарографії. Рентген судин серця дозволяє точно визначити анатомію вінцевих артерій, оцінити локалізацію та ступінь звуження артерії. Завдяки йому можна обрати тактику подальшого лікування та покращити стан пацієнта. Коронарографію можна зробити й на базі обласної лікарні.

    За словами лікаря, до модифікованих факторів, які впливають на стан серця, можна віднести підвищення артеріального тиску: його потрібно відстежувати та у разі необхідності корегувати. Також необхідно контролювати рівень цукру в крові. У харчуванні надавати перевагу продуктам, які містять менше холестерину.

    Важливим фактором є достатня фізична активність та оптимальний індекс маси тіла. Пацієнти з ожирінням більш схильні до ураження судин і формування серцевої недостатності. Тютюнопаління шкодить здоров’ю і суттєво впливає на розвиток серцево-судинних захворювань.

     

    Вік – основний фактор ризику

    Павло Семенів, завідувач інформаційно-аналітичного відділу Прикарпатського клінічного онкологічного центру, розповідає, що в області 30 000 людей перебувають на обліку з онкозахворюванням. Щороку реєструється приблизно 4000 первинних випадків. За словами завідувача, фактично вік є основним фактором ризику виникнення раку. 85% первинних захворювань фіксують у людей від 50 років.

    Здебільшого в чоловіків діагностують рак легень, а в жінок – молочної залози. Друге місце займає рак шкіри – як у чоловіків, так і в жінок.

    Загалом захворювання розділяють на дві групи: візуальні та вісцеральні, пояснює Павло Семенів. Візуальні захворювання можна діагностувати на ранніх етапах і виявити на звичайному профілактичному огляді. А вісцеральні захворювання вражають внутрішні органи, й для їх виявлення потрібно більше зусиль. Їх можна запідозрити лише за скаргами пацієнта і, щоб поставити діагноз, потрібно провести цілий ланцюжок обстежень.

  •  

    Багато пізніх стадій

    Завідувач інформаційно-аналітичного відділу Прикарпатського клінічного онкологічного центру говорить, що 99% пацієнтів, у яких діагностували рак на першій стадії, живуть понад 10 років. Кількість прикарпатців, у яких діагностують захворювання на першій-другій стадії, – до 50%.

    “На превеликий жаль, нам немає чим похвалитися, адже майже кожна третя жінка звертається з раком молочних залоз на третій-четвертій стадії, – говорить лікар. – Рак легень часто діагностують на таких же стадіях”.

    Він наголошує, що однією з причин такої ситуації є те, що люди не проходять профілактичні обстеження. Каже, що є частина людей, які обстежуються для себе, але їх дуже мало.

     

    Необізнаність людей

    За словами Павла Семеніва, згідно зі стандартами, раз на рік чи на два роки люди повинні проходити певні огляди. До прикладу, робити флюорографію, здавати загальні аналізи й обов’язково оглядати грудні залози. Але люди не завжди цього дотримуються.

    Також, крім обстежень, важливим фактором є харчування та здоровий спосіб життя.

    “Куріння дуже впливає на стан здоров’я, – наголошує завідувач інформаційно-аналітичного відділу. – У світі прийнято вважати, що курець зі стажем 25 років є потенційним кандидатом на захворювання раку легень”.

    Павло Семенів зазначає, що, на його думку, брак інформації щодо онкологічних захворювань був завжди. А зараз, у зв’язку з коронавірусом, тема ще менше висвітлюється.

    “Люди дуже необізнані в цій темі. Раніше проводились інформаційні дні, присвячені цій хворобі, а зараз це трохи забулося, – зауважує завідувач. –Вплинула ще й реформа медицини, і все відійшло на задній план”.

     

    Агресивний вірус

    Олександра Пришляк, доктор медичних наук, професор, завкафедри інфекційних хвороб ІФНМУ, заслужений лікар України, нагадала, що хвороба COVID-19, яка сколихнула увесь світ, викликається коронавірусом. Ця родина вірусів відома давно, людство вже хворіло на коронавірусну хворобу з легкими респіраторними симптомами. А теперішній підвид більш агресивний та з високим індексом контагіозності.

    Професорка каже, що при COVID-19 наявна симптоматика гострого респіраторного захворювання: закладення носа, кашель, температура, втрата нюху та смаку. А новий штам “Дельта” має певну особливість: можуть бути кишкові розлади.

    За її словами, на коронавірус хворіють практично всі, але більшість дітей та молоді – у легкій формі. Тяжче перебігає хвороба у людей похилого віку і з супутньою важкою патологією.

    “Помирають не від вірусу, а від ускладнень, які він викликає, – наголошує лікарка. – Найчастіше це тяжкі пневмонії з дихальною недостатністю. Тому лікування має бути дуже вчасним”.

     

    Потрібен захист

    Олександра Пришляк зауважує, що інфекційний процес можна перервати тоді, коли люди не передають вірус один від одного. Дієвим методом, який затримує передачу вірусу, є маска. Лікарка каже, що віруси є у слині та виділеннях з носа і при чханні, кашлі й розмові вони злітають в повітря, а маска їх затримує. Вона наголошує, що маску потрібно змінювати кожних дві години, довше її використання є небезпечним. Також люди торкаються руками до обличчя, тож вберегтись від зараження дозволяє і звичайне миття рук.

    Щоб не хворіти чи подолати вірус, треба мати захист від нього, наголошує Олександра Пришляк. Захист людині дають антитіла, які можна отримати або перехворівши, або зробивши щеплення.

    “Так, бачимо, що з цим вірусом навіть вакциновані хворіють, – говорить лікарка. – Але практично жоден вакцинований пацієнт не потрапив у реанімацію. Зазвичай у вакцинованих немає тяжкого перебігу хвороби”.

    Доктор медичних наук зауважує, що після вакцинації захист від вірусу буде сильним приблизно пів року, а потім знижуватиметься. Тому є ймовірність, що потрібно буде проводити сезонну ревакцинацію, щоб постійно підтримувати імунну систему в стані захисту від коронавірусу.

     

    Більше говорити про COVID-19

    Масове висвітлення проблеми COVID-19 заслужений лікар України вважає правильним. Каже, те, що інші хвороби відходять на задній план, є виправданим, оскільки лікарні заповнені пацієнтами саме з цією хворобою і щоденна смертність людей працездатного віку є саме через COVID-19.

    Однак і таке висвітлення лікарка вважає недостатнім. Вона наголошує, що про коронавірусну хворобу треба говорити більше і давати більше пояснень. Адже, судячи з того, які є думки про вакцинацію, не всі люди повністю обізнані про це захворювання. 

     

    Світлана ТИМЧУК

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!