Літопис Галицький

«На сесії Івано-Франківської міської ради депутати, члени ВО “Свобода”, оголосили, що стають в опозицію до новообраного президента Володимира Зеленського… “Не будемо випрошувати портфелі та посади в нового президента. Бо для нашої політичної сили найважливішими завжди будуть національні інтереси, а не шкурні!” – прокоментував міський голова, свободівець Руслан Марцінків.

“Ці вибори не стали боротьбою ідей, програм, цілей, а банальним шоу. І заяви новообраного викликають куди більше питань, ніж відповідей. Тому єдиний принциповий вибір будь-якого націоналіста – стати тверезою, сильною опозицією!” – додав мер.

Кілька днів тому ВО “Свобода” закликала українців та українок ставати до лав національної опозиції».

(kurs.if.ua, 25 квітня 2019 року)

У рік 7 527 [2019]. Стали того року усі члени [свободні] в городі галицькому, поклонилися в пояс і нижче святим образам, заявам та пред’явам тягнибаксовим і повернулися [при цьому] опозицією своєю вельми жорсткою, аки бруківка [на площі міцкевича], сильною, аки дисципліна партійна, та тверезою, аки хрест [антиалкогольний], до квартального князя балаганного, короля блазнів телевізійних, хазяїна [сватів] серіальних та слуги престолів приватних зелененького Владіміра великого та жахливого, аки [зло] більше, хоч і дрібне, на прозвисько Новообраний.

І оголосили ж вони гучно на всю залу [сесійну], ні живота свого, ні кишок, ані шкури не шкодуючи, про позицію свою [опозиційну], і стряслися стіни від гуркоту та бурчання їхнього, аж порохом [шоколадним] запахло у хоромах білих і довго ще коридори провітрювали. Зареклися тоді лицарі [свободні] ходити до города стольного та плазувати перед престолами блазенськими, кривлятися, шкіритися і слюни пускати, [дурака] валяти, горбатого ліпити, лисого смішити та по всякому іншому посади боярські з портфелями [бюджетними] випрошувати, бо не кошерно було сим лицарям свободним ходити на [шоу банальне] без походів факельних, гасел патріотичних та інтересів [національних].

Тож грозили вони опозиційно [трьома] пальцями із хоругов партійних, телевізори облудні із вікон своїх викидали, афіші квартальні з парканів зривали, асфальт [пебеесний], аки манну небесну, з набережної стефаниківської технологіями [антикосмічними] виколупували та сніг торішній на горах буковельських топили, свята [зелені] скасували і всякі інші пакості чинили князю Новообраному та лихословили до нього, аки козаки правдиві до султана [на пляжі] турецькому.

Коли ж встала, піднялася та випросталася на всю свою [міць] над городом галицьким ся опозиція свободна, аки вітер [в голові], грізна, аки сич у гаю, гола, аки правда, та повна, аки торба, то від страху великого аж поховалися їжачки у горах буковельських в листя [укропу] торішнього. І уздрівши потуги опозиційні [у городі галицькому], заржав вельми у городі стольному князь Новообраний Владімір, і слуга його [лисий] кнопку натиснув і виніс призовий мільйон [зелененьких] і такий самий мільйон євриків, і не змогли одказатись від податі сієї лицарі свободні, бо краще їм було бути клоунами в [чоловіколюбців] олігархічних, аніж чоловіколюбцями в клоунів.

НОРВАКС