Суд обмежився усним зауваженням жінці, котра ухилилась від материнських обов’язків та перебувала у стані алкогольного сп’яніння.
До Калуського міськрайонного суду з місцевого відділу поліції надійшли адміністративні матеріали стосовно мешканки Калуша за ч. 1 ст. 184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей).
Згідно з матеріаліами справи, жінка ухилилась від виконання передбачених законодавством обов’язків по догляду за донькою, зокрема перебувала у п’яному стані з іншими особами, що суперечить Сімейному Кодексу України, не піклувалась про фізичний, духовний та моральний розвиток дитини.
У судовому засіданні жінка свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала, просила суворо її не карати.
Дослідивши матеріали справи, суд вирішив, що в діях жінки є ознаки та склад адмінправопорушення, наявність такого складу підтверджено матеріалами справи.
Враховуючи всі обставини по справі, беручи до уваги обстановку, в якій вчинене порушення, особистість порушника, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, суд вирішив за можливе звільнити жінку від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням, у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.
Я недостатньо роблю. Хтось робить більше, ніж я. Та що я там допомагаю, це мало. Мій чоловік не воює і я відчуваю себе винною. Те, що я роблю – це ніщо в порівнянні з тим, що роблять інші. Скільки таких та схожих фраз мені доводиться чути й читати від людей, які допомагають військовим. Та коли
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного