Пережила війну, голод та власних дітей: на Прикарпатті 100-річна бабуся допомагає плести маскувальні сітки для фронту

  • Днями мешканка села Пациків, що входить до Вигодської громади на Прикарпатті, Марія Дзвонковська відзначила 100-річний ювілей. За плечима бабусі-довгожительки і радості, і печалі. Її життя немов та вишиванка – переплетено червоними і чорними нитками.

    Жінка пережила війну та голод. Добре пам’ятає, як в той час бідувала не лише її родина, а й всі люди, повідомляє “Галицький кореспондент”.

    “Моя свекруха ціле життя була робітною і працювала важко, – каже “Галицькому кореспонденту” невістка бабусі, що проживає з нею і за іронією долі також носить ім’я та прізвище Марія Дзвонковська. – Сто років – велика цифра в наші дні. Але Марія Василівна гідно прожила свій вік, була свідком багатьох історичних подій. При цьому вона залишилася людиною сильною духом, мудрою, яка вміє радіти життю, крізь сльози”.

    Ось уже рік часу довгожителька розплітає мішки для маскувальних сіток на фронт, десятки штук уже їх розплела. Старечими руками акуратно торокає і рівненько складає мішковину, яку невістка згодом відносить до місцевого клубу, де активісти плетуть маскувальні сітки та накидки для військових. А коли невістка на роботі, то бабуся-довгожителька й надвір вийде, курей нагодує й себе сама обслужить.

    Невістка довгожительки Марія Михайлівна розповіла, що 17 лютого в сімейному колі планували відзначити 100-ліття бабусі. Але, на жаль, за декілька днів до ювілею померла дочка Марії Василівни. Сумна звістка неабияк відбилася на її здоров’ю.

    “З чоловіком ми виховали сина та доньку, – зі сльозами на очах розповідає довгожителька Марія Василівна. – Чоловік помер у 90-х роках, сина забрала важка хвороба декілька років тому, а цими днями померла моя дочка Устина. Тяжко мені на душі зараз, прикро, що я пережила своїх дітей і дожила до ста років, а їх похоронила. Видно така воля Господа, і людина не може нічого змінити. Дякую Богу за все і прошу: нехай завершиться війна, нехай повернуться чоловік до дружини, син до батьків, а батько до дітей”.

  • Мар’яна ЛОКАТИР

    Також читайте: Ляльки, схожі на людей: як прикарпатка конвертувала улюблену справу в гроші і допомагає армії

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!