Услід за Медовим і Яблучним Спасом іде Горіховий Спас. Це народна назва православного свята перенесення з міста Едеси до Константинополя нерукотворного образу Спасителя, який відбився на рушнику після того, як Ісус витер своє обличчя.
За давнім переказом, заснованим на документі, знайденому в IV столітті Євсевієм Кесарійським в Едессінскому архіві, володар месопотамського міста Едеси Авгар страждав проказою. Бажаючи позбутися невиліковної хвороби і знаючи про цілющі здібності Ісуса Христа, послав до Спасителя живописця Ананія з листом, в якому просив Господа прийти і зцілити його. Господь обіцяв послати до князя одного зі своїх учнів, а всі спроби Ананії написати образ Ісуса Христа залишилися безуспішними. Тоді Господь попросив подати йому рушник і витер своє обличчя. На рушнику відбився його лик. Після воскресіння Христа апостол Фома послав одного з 70 учнів Христа Фаддея, який за допомогою Нерукотворного образу Спасителя зцілив царя від тяжкої недуги і розповсюдив там християнство.
Образ Ісуса Христа, прикріплений царем Авгарем над головними воротами міста, викрали мусульмани, і лише дев’ять століть по тому його викупив візантійський імператор Михайло III. У 944 році, за царювання Костянтина Багрянородного, Едеський образ перенесли до Константинополя, тоді ж і було встановлено святкування. Пізніше з зображення Христа написали безліч ікон – “Спас на полотні”, “Спас Нерукотворний”… У народі Третій Спас називали “Спас на полотні”, бо в це свято відбувалися ярмарки, на яких торгували полотнами. До цього дня в деяких місцях приурочувалися дожинки та обряди, пов’язані з останнім іменинним снопом, тому й називали Третій Спас – Хлібним.
У день Третього Спаса селяни проводили “досівки”, тобто сіяли озиму жито. Після спільної молитви домашні господині проводжали чоловіків на поля з хлібом і сіллю; при цьому на віз клали три снопи, а зверху – призначене для посіву жито в мішках. На полі засівальників зустрічали хлопці з гречаною кашею. Після посіву озимого хліба пиріг і каша з’їдалися всією родиною.
Називали Третій Спас і горіховим, так як до цього дня поспівали лісові горіхи й починався їхній збір. У призначений день у лісі розстилали килими, від яких всі жінки розходилися для збору горіхів, які складали в фартухи, а пізніше висипали на розстелені килими. Робота зі збору горіхів могла тривати й кілька днів.
Також чистили до осені цілющі джерела, пили підземну водицю, обходили колодязі колами, ніби замикаючи теплу пору.
На Третій Спас примічають відліт птахів, особливо ластівок і журавлів.