Лікаря обвинувачували у неналежному виконанні своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки для хворого (ч. 1 ст. 140 КК України).
Встановили, що у травні 2014 року у приймальне відділення лікарні був доставлений машиною центру екстреної допомоги пацієнт з діагнозом «набряк Квінке». Пацієнта оглянув черговий терапевт, який встановив попередній діагноз: «гострий набряк невиясненої етіології». У зв’язку з погіршенням стану здоров’я пацієнта госпіталізували у відділення анестезіології та інтенсивної терапії, а після огляду черговий лікар-анестезіолог констатував діагноз: «гострий набряк гортані невідомої етіології внаслідок отруєння невідомої етіології».
У ході проведення досудового розслідування встановили недоліки під час надання медичної допомоги. Вони свідчать про неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником та недбале ставлення до них. Внаслідок недооцінки лікарем-анестезіологом важкості стану хворого настала клінічна смерть потерпілого.
Не погоджуючись із виправдальним рішенням суду, Калуська окружна прокуратура подала апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду з вимогою скасування вироку суду та засудження лікаря за ч. 1 ст. 140 КК України до визначеного санкцією статті покарання.
Апеляційний суд погодився з доводами прокурора та скасував рішення Калуського міськрайонного суду, призначивши новий судовий розгляд справи.
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу
Історія виставки Олега Чуйка «Перехід» для мене почалася на іншому переході – тому, який треба було перейти, щоб потрапити до виставкової зали Спілки художників. Поки я стояла і чекала на своє світло, подумалося, що ось ця зебра на дорозі теж своєрідний п